Пласту – сто років!

Що таке ПЛАСТ в одному реченні не скажеш. Бо все вийде занадто спрощено. А Пласт – це зовсім не просто.  Перш за все це організація української молоді.  Саме так, бо якщо сказати що це просто молодіжна організація – буде якось неточно, адже в самій назві  вже закладена «українськість», так само органічно, як у гербі організації переплетені лілея з тризубом. Пласт – це українська молодь, якщо не українська – то це вже не Пласт. Але організацій української молоді багато  – а Пласт такий один,  і йому вже сто років… в чому секрет, як так довго протривав – і не розвалився?

Система

Справа в тьому, що Пласт – це Система.  Складний механізм  з багатьох  зчеплених між собою коліщат і пімпочок, які вже сто років крутяться. Минали роки і все притерлося так гарно, як у швейцарському годиннику  пластуна Богдана Гаврилишина.  Немає зайвих деталей. Пластова система самоорганізації та самовиховання, влаштована так, що якщо ти її приймаєш – то мусиш робити все так, як вимагається,  самостійно і добровільно.  Так було задумано сто років тому. Інакше просто не можна, бо якщо інакше – то ти не в Пласті. Були різні «рехворматори» і  «покращувачі»,  але Пласт – осьдечки, а де вони поділися ніхто не знає.

Ідеологія

Пласт – це ідеологія. Система ідеалів і принципів, які не міняються, принаймні, останніх сто років… Тому, що вони універсальні  для кожної української людини.  Вірність Богові і Україні,  допомога іншим і служіння суспільству, вірність пластовому закону  і самодисципліна кожного. У добу, коли поширеною стала думка про те, що часи ідеологій минули – пластова ідеологія об’єднує людей і не здається їм ні застарілою ні зайвою. Декого це злить – бо заздрять, напевне. Як це можна бути сучасним і розвинутим – і дотримуватися ідей і принципів столітньої давнини?…  Пластуни з того тільки  підсміхаються.

Практика

Пласт – це практика, бо неможливо бути пластуном теоретично.  Вдягнути однострій, хустку і думати шо ти пластун – можна. Але недоцільно, бо це буде фейк і всін ад таким теоретиком жартуватимуть. Пластування – це сонце, рух, життя, воля і світ. Так співається у пісні, яку пластуни горланять при кожній нагоді, бо так вимагають правильники.  Ну і сама пісня гарна…  Пласт за внутрішньою структурою та зовнішніми ознаками – майже військова організація: тут є однострій, дисципліна і ритуали, режим дня, фізична і стройова підготовка – «впоряд», є розподіл на підрозділи з власною командною ієрархією. І ходять строєм! Але Пласт порівнювати з армією некоректно, бо в арміях  збираються різні  і всілякі. А в Пласті – самі  лише добровольці, яких прийняли до свого гурту інші добровольці.  Так що Пласт – це не армія.  Це значно» гірше» – це спецназ.  Елітний багатофункціональний мобільний бойовий підрозділ української молоді, занадто  інтелектуально та емоційно розвинений, щоб не бути біомасою, і достатньо вишколений та підготовлений, щоб прийняти виклики часу. Пласт як організація добре знає різницю між добром і злом,  виховує у членства ініціативність і лідерство, завжди знає що робити і все вміє. І при цьому – весело  і без фанатизму.  Якби двома словами описати Пласт, то цими словами були б – «оптимізм невиправний».

Велика Гра

Пласт – це гра. Трохи більша гра, ніж та, про яку писав Шекспір – «весь світ – театр а люди в нім – актори».  На додаток до своєї вірності трьом головним обов’язкам і 14 точкам пластового закону, юнаки і юначки  ще й свідомо ставляться до пластування як до Великої Гри. Постійно бавляться: придумують мандрівки і табори, змагання, квести, флеш-моби, якусь конкуренцію, що ніколи, зрештою,  не переходить у ворожнечу. А вихваляння відзнаками на однострою – це ж суцільний рейтинг –  хто «крутіший»!  Завдяки цьому  пластуни вміють приймати дещо іронічний, примружений погляд на життя, який  не дає  їм забути про те, що у цьому світі головне а що другорядне.  А ще пластуни об’єднуються у «курені» – такі собі ватаги однодумців, які мають спільну справу і захоплення. Деякі назви у куренів говорять самі за себе: «Чорноморці» – морські пластуни, «Чота крилатих» – літуни, а от чим займаються «Вовкулаки», «Сіроманці», «Лісові чорти» та інші їм подібні – зразу і не скажеш, треба запитувати. Хоча зі знаменитої пластунської пісні «Гей-гу –гей –га!» ми можемо здогадатися, шо «Лісові чорти» це якраз ті хлопці, які створили українську партизанку  і  придумали бойовий  прапор УПА, тому що курінний прапор «ЛЧ» мав ці червоно-чорні  «пекельні барви».

Пластова метода

Пласт – це дуже хитра педагогічна методика і технологія. Її колись придумав один британський генерал – ветеран війни, а українці як і весь світ,  запозичили собі на початку минулого століття, у 1911 році. Суть її полягає в тому, щоб скерувати природний вибух підліткової енергії у визначеному правильному руслі. Спостережливий генерал  Бейден-Павел зрозумів, що якщо не вкласти молодіжну гіперактивність у рамки, то  вона вирветься назовні у формі антисуспільних  або й злочинних проявів. Тому він зібрав групу підлітків на невеликому острові, встановив для них певні правила і дав можливість проявляти свою ініціативу і гіперактивність на природі, у груповій формі «скавтингу»- «розвідництва». Це спрацювало! Підлітки захопилися, тож  генерал докладно описав досвід такого виховання у книжці «Скавтінг для хлопців», яка відразу стала всесвітнім бестселером.   За кілька років виник і поширився світом рух молодих розвідників – скавтів.  Розумні українці – офіційні батьки-засновники Пласту Тисовський, Франко-молодший і Чмола,  все це побачили по-своєму  і за якийсь час пристосували цю англійську ідею до потреб української молоді. Перші пластові підрозділи – гуртки, заіснували в Галичині з 1911 року, а першу офіційну присягу пластуни прийняли у  Львові 12 квітня 1912 року. Тому у цей день і святкуємо…

Пластова символіка

Пластові символи мають велике значення для організації. Бо у символах зашифровані цінності, ідеї та принципи цього руху, традиції, які тримають його в тонусі останнії сто років. До символіки можна віднести герб, гимн, пластовий обіт, пластове вітання, гасло, пластовий закон.  Кожен з цих елементів ідентифікує Пласт та символізує і визначає напрямок його дії та розвитку.  Окремо варто згадати, шо кожен пластун має «псевдо» – конспіративне ім’я, завдяки якому його впізнають свої і не можуть ідентифікувати чужі.  Наприклад, жоден чужий би не здогадався, яке – ну дуже відоме  ім’я приховує пластовий псевдонім «Баба», або хто з журналістів Тернополя заховався за пластовим псевдом «Балабеник» …

Хто придумав назву? 

Назву Пласт для організації придумав священик Іван Боберський, видатний громадський діяч Галичини, один із засновників українського фізкультурного руху, автор української спортивної термінології, активіст «Соколу» і засновник «Соколу-Батько».  Він власним коштом видав головний підручник – книжку О.Тисовського «Життя в Пласті». Саме ж слово – Пласт, походить від слова «пластун», що дослівно означає – козацький розвідник і відповідає англійському слову scout.   Між іншим, І.Боберський – предок нашого Олега Боберського, заст. голови Тернопільської облради…

Хто придумав герб?

Частиною пластового герба завдячуємо самому  Володимирові Великому – принаймні від нього Пласт запозичив тризуба. Інша частина – біла лілея походить з середньовічної рицарської Европи.

А докупи їх з’єднав і намалював у тому вигляді, як ми його знаємо, (зробив «дизайн») – український художник Роберт Лісовський (він ще відомий як автор емблеми ОУН (м) «Тризуб з мечем» та логотипу авіакомпанії  «Люфтганза»).  Без зайвої скромности можемо сказати, що герб Українського Пласту – гармонійний і мистецьки довершений графічний знак, займає почесне місце серед емблематики усіх скавтських організацій світу.

Люди ПЛАСТУ

Одна з головних цілей Пласту – виховання провідників українського суспільства. З цим завданням Пласт справився блискуче.  Жодна інша українська організація не виховала стільки суспільних діячів такої якості, як Пласт. Назву лиш деякі імена відомих пластунів минулого і сучасності…

Пластуни-засновники: Олександр Тисовський, Петро Франко, Іван Чмола

Видатні пластуни різних часів –    

Лев Лепкий, Роман Купчинський, Федір Черник, Володимир Старосольський, Дмитро Вітовський, Михайло Гайворонський, Ольга Басараб, Василь Білас, Софія Галечко, Никифор Гірняк, Роман Сушко, Андрей Шептицький, Августин Волошин, Роман Шухевич, Степан Бандера, Данило Скоропадський, Олекса Гасин, Омелян Грабець, Іван Гриньох, Дмитро Данилишин, Катерина Зарицька, Лев Ребет, Дмитро Мирон-Орлик, Олег Ольжич-Кандиба, Северин Левицький, Микола Арсенич, Василь Кук, Микола Плав’юк, Микола Колесса, Володимир Янів, Любомир Гузар, Богдан Гаврилишин, Любомир Романків, Гайдемарі Стефанишин-Пайпер, Микола Кравців, Роман Попадюк, Орест Субтельний,  Лариса і Любомир Онишкевичі, Борис Гудзяк…

 

Сьогодні, серед відомих членів Пласту у Тернополі  хочу  у цей ювілейний час згадати тих, хто приклав багато своїх зусиль для розбудови Пласту в Тернополі і в Україні –  Івана Гавдиду,  Оксану Куриш, Мирослава Павловського,  Олеся Рокицького, Петра і Аллу Змарків,  Сергія Юзика, Олега і Віту Мушій, Назара та Наталю Зелінок, Василя Кузика, Любомира Шимківа, Олега Сиротюка, Ростислава «Хому» Антимиса, Петра та Інну Гоч,  Зоряну і Олега Удич, Романа Малка, Наталку і Романа Нагуляків,  Юрка Заруцького, Михайла, Володю та Інну Окаринських, Андрія Гевка, Галю Соловій, Віку Осадчук, Євгена Трофим’яка, Надю Панчук, Ірину Гап’юк,  Андрія Борового, Влодка «Бубена» Хіцяка, Олесю Виговську, Роксолану і Максима Процьків, Романа Трухіна, Андрія Базюту, Назара Круцькевича, Соломію Тарас, Юрка Заблоцького, Анатолія Чорнія,  Віктора Гурняка, Нілу Наконечну,  відданого педагога і довголітнього організатора пластового новацтва «Друга Тата» – Богдана Олексія, о.Івана Гавліча, о.Віталія Тарасенка, капеланів Тернопільської станиці о. Василя Репелу та о.Андрія-Івана Говеру  та багатьох-багатьох  інших – прошу вибачення у всіх, кого не назвав!

 

І наостанок – дозвольте привітати всіх друзів і подруг традиційним пластовим привітом – СКОБ! – Сильно-Красно-Обережно-Бистро! А також побажати  всім пластунам, їх друзям і родинам, всім друзям і благодійникам  Пласту – многая і щасливії літа!

пл.сен.Григорій Бурбеза, СМ

 

КОНТАКТ З ПЛАСТОМ:

Пласт у Тернополі

Пласт НСОУ вул. Федьковича, 11 м. Тернопіль 46008   (0352) 25-24-02

Тернопіль-область:

Голова ОПС – ст. пл. Юзик Сергій
(067) 351-26-94  scoutmaster7@gmail.com

Тернопіль-місто:

Голова СПС – Любомир Шимків

(097) 911 73 53   lyubko.shymkiv@gmail.com

Пласт в Україні

Крайова пластова старшина (КПС)

Голова – ст. пл. скоб Дмитро Колесник, СМ
м. Київ, вул. І. Мазепи, 11а/27 (колишня Січневого повстання)
Поштова адреса: 01001, Київ-1, а/с 395

Телефон: (050) 910-74-43, тел/факс (044) 280-85-55 kps@plast.org.ua

Багато інформації про Пласт знайдете тут:  Пластовий портал

Або просто – погугліть! Пласт активно присутній в Інтернеті

 

 Довідка

У «Пласті» 20-их років існувала ціла система відзнак та нагород, які носились на однострої членами організації. Розробкою та затвердженням їх для українських пластових товариств займалась Верховна Пластова Команда (далі ВПК) на Закарпатті. Тут були розроблені відзнаки служби, вміння, старшинства, гуртків і т.д. Серед нагород ВПК існувало два види свастики:

1. “Свастика заслуги” – згадується вже в 1921 р., у 1922 р. її було вручено відомому пізніше українському поету Богдану Кравціву. 1927 р. ВПК затвердило “свастику заслуги” як одну з найвищих пластових нагород, котрою нагороджували лише за “заснування нових куренів, їх взірцеве ведення і піддержування пластового духа у важких обставинах”.

2. “Свастика вдячности” — цим різновидом нагороди ВПК нагороджувала осіб, які стояли поза Українським Пластовим Уладом (далі УПУ), але своєю працею чи фінансовою допомогою внесли великий вклад у розвиток Пласту. Дана нагорода підтверджувалась грамотою ВПК. Окрім цього, ВПК постановила:”відзначені цією свастикою мають право вимагати від пластунів кожночасної послуги-помочі”. Ця свастика відома з документів з 1926 р. Так, у тому ж році був нагороджений отець Тит Войнаровський, референт таборів ВПК, у 1928 р. — о. Василь Лисиняк. Найбільшого розголосу набуло нагородження цією відзнакою у серпні 1930 р. митрополита Андрея Шептицького, коли він перебував в обласному пластовому таборі на Соколі.

У відновленому з 1990 року в Україні Пласті свастика ніколи не використовувалася.

За матеріалами пластового сайту: http://dubova-kora.blogspot.com/2007_06_01_archive.html