«Обличчя Тернополя»: про що мріє студентка Олеся Палівода

Сьогодні у рубриці “Обличчя Тернополя” – Олеся Палівода. Про Олесю: 17 років, студентка Тернопільського національного педагогічного університету (інститут педагогіки і психології, відділення “Початкова освіта”). За гороскопом Терези.

Останнім відкриттям в Тернополі для мене стало розуміння того, що дістатися до університету не так просто, коли тебе завалило по вуха снігом.
Позитивна риса тернополян – гостинність, негативна – водії маршруток.
Було б краще, якби у Тернополі турбувалися за стан доріг.
Вільний час у Тернополі найбільше люблю проводити у веселій компанії друзів, незалежно від місця перебування, мені завжди затишно і приємно бути в їх оточенні.
В 11 класі я мріяла, аби вступна кампанія швидше завершилася.
Якби було можна, я б дала собі колишній пораду не впадати в відчай, а тим більше в істерику.
Зараз я ставлюся до себе досить неоднозначно. Мої думки мінливі, як настрій вагітної жінки.
Вважаю несмаком носити тунелі в вухах, зовсім не розумію людей, яким це подобається.
Вважливо, щоб на роботі була затишна атмосфера. Думаю, що її можна створити за допомогою чашки чаю і солодощів.
Найбільше люблю витрачати гроші на відвідування різних вистав, концертів, виставок.
Колись я куплю собі будинок на березі моря.
Книжка, яку я прочитала нещодавно, — «Крадійка книжок» Зузак Маркус.
Фільм, який раджу подивитися, — «Осяяння».
Я дуже боюся павуків, але ще більше боюся, щоб про це не дізналися мої друзі.
Лайфхак для використання в Тернополі – це ввічливість.
2016-ий рік приніс мені багато нових вражень, емоцій, переживань та знайомств. Він кардинально змінив мою точку зору та особисті пріоритети. Я вважаю, що в кожної особистості погляди повинні змінюватися, оскільки це показник того, що людина не стоїть на місці і рухається вперед.