Хто спалив тернопільську Катедру в 1939 році?

Вранці 19 вересня 1939 року червоноармійці під командою офіцера встановили гармату перед костьолом оо. домініканів і почали методично стріляти по фасадах і вежах. Причиною було те, що у вежах нібито ховалася група польських офіцерів, які стріляли по “визволителях”. Опісля з’ясувалося, що там нікого не було. Від гарматних пострілів загорілися дерев’яні вежі, а потім і купол. Міські пожежники, які вилізли на дах костьолу, були також обстріляні, а їхній командант — важко поранений. Вогонь через сходи проник у середину приміщення, внаслідок чого згоріли бічні вівтарі та орган, були пошкоджені цінні фрески С. Строїньського. Червоноармійці заборонили гасити пожежу. Приміщення монастиря розграбували солдати. В грабунку брали участь і колишні квартиранти — місцеві люди, які жили в келіях. Ксьонзів — о. Фабіяна Мадуру, о. Антоніна Гронісєвіча і ченця бр. Яцка Матогу заарештували і відвезли автом на допит до тимчасового будинку НКВД на вул. Качали, а потім під вартою відвели у міську в’язницю на вул. Міцкевича. Їх випустили на волю через два тижні.
Із книги “ТЕРНОПІЛЬ 1540-1944. Історико-краєзнавча хроніка. Частина I” (2010). І.Дуда

Джерело: “Най все буде Тернопіль!” (найбільший публічний цифровий архів унікальних матеріалів про історію міста).

Коментарі вимкнені.