Обмовляння батька «браконьєром» є безпідставним та таким, що принижує його честь, – донька тернопільського чиновника

Данилевич Оксана Мирославівна, яка, представляє інтереси свого батька Сновиди Мирослава Теодозійовича, в листі «Погляду» розповіла, що насправді сталось 22 січня цього року.

• 22 січня 2017 року зранку мій батько знаходився на полі, розташованому на території Нараївської сільської ради, Бережанського району, з метою участі у полюванні на зайця. При ньому знаходилися відповідні документи, які необхідні для даного роду полювання (однак був прострочений лише дозвіл на зброю, який був дійсний до 29 грудня 2016 року, якого він просто-на-просто забув поновити, при цьому не звернувши на це уваги).
  Приблизно об 11 годині цього ж дня до нього зателефонував лісник (майстер лісу) Будзінський Петро Йосипович, який запитав, де він є, і попросив зустрітися, при цьому, зазначивши відповідне місце для залагодження конфлікту, що виник у нього із групою мисливців. За деякий час батько по проханню останнього прийшов на місце зустрічі. В ході розмови із лісником він дізнався, що у лісничого виник конфлікт із групою мисливців. Як пояснив останній, конфлікт виник у зв’язку із тим, що наведена група осіб цього ж дня, здійснюючи полювання, провела три загони, при цьому, нічого не вполювавши, звинуватили лісника в тому, що кимось вже було проведено перед ними полювання, внаслідок чого була розполохана дичина. Лісник в сою чергу попросив мого батька, як колишнього працівника ОВС, допомогти йому вирішити конфлікт, що виник через необґрунтовані звинувачення зі сторони мисливців, на що мій батько погодився, так як являється свідомим громадянином та хотів допомогти знайомому.
  Підійшовши до групи мисливців, мій батько привітався до останніх, на що у відповідь в його адресу отримав нецензурну невмотивовану лайку, яка переросла в штовханину. Даний конфлікт виникнув миттєво, при цьому вказані особи почали вести себе з особливою зухвалістю принижуючи його честь і гідність, один із них, застосувавши до мого батька фізичне насильство, викрутив йому пальця лівої руки, внаслідок чого батько отримав тілесні ушкодження. Окрім цього, під час перебігу подій, які з ним трапилися, група мисливців викрали у батька документи, а саме: дозвіл на зброю, посвідчення мисливця, відстрілочну карточку в угіддях УТМР Бережанського району та другу карточку в угіддях Нараївського лісництва і контрольну картку обліку добутої дичини. Окрім документів останні відібрали у батька цівку до його рушниці. На батькові запитання, чому останні так себе поводять, ці люди, погрожуючи батькові нанесенням більш тяжких тілесних ушкоджень, сказали йому іти із місця події. Батько в сою чергу, побоюючись за своє здоров’я, пішов в сторону свого дому, який знаходиться селі Нараїв, Бережанського району.
  В понеділок з ранку батькові повідомили, що про нього написано провокуючу статтю в інтернеті.
  Спростовуючи інформацію статті в частині: «Вчора у Бережанському районі місцеві мисливці, серед яких є учасники АТО, волонтери та громадські діячі, затримали горе-браконьєра. Не мав ні дозволу на зброю, ні дозволу лісомисливського господарства на полювання у лісі (відсутній запис в контрольній картці порушень правил полювання)», зазначаю наступне.
  Виходячи з теоретичних понять, а також аналізуючи норми статтей Кримінального кодексу України (стаття 248) та Кодексу України про адміністративні правопорушення (стаття 85) можна зробити висновок, що браконьєр – це особа, яка здійснює незаконне полювання, а саме полювання без належного на те дозволу, в заборонений час, у заборонених місцях, забороненими знаряддями і способами. Дозвіл на право полювання підтверджується (посвідчення мисливця, відстрілочна карточка в угіддях УТМР Бережанського району та друга карточка в угіддях Нараївського лісництва, які у нього викрали, про що написано заяву в правоохоронні органи). Зазначаю, що батьком допущено порушення в частині не поновлення дозволу на зберігання та використання зброї, за що його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 192 КУпАП. Однак дане правопорушення не є об’єктом вчинення будь-яких браконьєрських дій, а тому обмовляння батька «браконьєром» є безпідставним та таким, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію.
  Спростовуючи наведені в оприлюднених статтях в Інтернеті стверджуючі факти: «П’яний чиновник міськради, колишній мєнт Мирон Сновида – чесний і “незаплямований” начальник ДАІ (той, який блокував виїзд на Майдан у 2013 році»), зазначаю наступне.
  Ні так званими, активістами, ні працівниками Національної поліції, яким надано процесуальне законне право здійснювати встановлення факту перебування правопорушника в стані алкогольного сп’яніння, такого стану передбаченим законом та жодним іншим способом зафіксовано не було, а тому такі твердження є безпідставними. Крім цього, згідно наказу УМВС України в Тернопільській області від 03.05.2012 №92о/с, батька звільнено з органів внутрішніх справ з 03.05.2012, а тому перебуваючи на посаді в підрозділі міліції здійснювати блокування виїздів на Майдан батько не міг. Дані твердження також значною мірою принижують його честь, гідність та ділову репутацію, оскільки на даний час він являється керівником одного з комунальних підприємств Тернопільської міської ради, публічною особою.