Тернопільські науковці вимагають від влади прийняти цей Закон

7 грудня в Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка відбулась Всеукраїнська науково-практична конференція «Депортації українців Польщі: науковий та суспільно-політичний дискурси, історична пам’ять», у якій взяли участь науковці з Києва, Львова, Луцька, Миколаєва, Тернополя, Чернівців. Учасників заходу привітало керівництво вузу, представники Тернопільської обласної державної адміністрації й Тернопільської міської ради.

Науковці відзначили, що депортації українського населення Надсяння, Лемківщини, Холмщини і Підляшшя упродовж 1944–1947 рр. були здійснені за згоди союзників антигітлерівської коаліції, координації зусиль СРСР і прорадянських режимів Польщі й Чехословаччини.

Жертвами переселенсько-депортаційних акцій 1944–1951 рр. стало більше 700 тис. українців Лемківщини, Надсяння, Холмщини та Підляшшя.

На думку дослідників, операція «Вісла» 1947 р. була військово-політичною депортаційною акцією, спрямованою на асиміляцію опозиційно налаштованих українців, які здавна проживали на Лемківщині, Надсянні та Холмщині. Це була депортація за національною ознакою, тобто з тавром етнічної чистки, з якою погодилася Москва як з доконаним фактом.

Українсько-польський етнополітичний конфлікт на завершальному етапі Другої світової війни, до розпалювання якого долучилися німецькі й радянські чинники, став приводом для радянського і польського керівництва вирішити задавнений міжетнічний конфлікт шляхом проведення депортацій українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини і Підляшшя до УРСР та поляків з Галичини і Волині до Польщі. Вказана акція мала, на думку зверхників Кремля, не лише нормалізувати вибухонебезпечну суспільно-політичну ситуацію на українсько-польсько-білоруському пограниччі, але й сприяти вирішенню повоєнних фінансово-господарських проблем, зокрема на півдні та сході УРСР. Для Варшави йшлося також про розгром прикордонних відділів УПА, а загалом – ліквідацію української національної меншини, асиміляцію опозиційно налаштованих переселенців у польському середовищі. Злочинні московсько-варшавські плани підтримали керівники США та Великої Британії.

Депортації корінного етносу є найважчою формою політичних репресій, яка за своєю суттю і характером здійснення може прирівнюватися до етноциду. На жаль, сучасний польський політикум намагається маргінелізувати, применшити масові депортації українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини та Підляшшя в 1944–1951 рр., насамперед брутально проведену операцію «Вісла» 1947 р., в ході якої за сприяння силових структур Польщі, Чехословаччини та СРСР було депортовано на північ Польщі понад 150 тис. західних українців. Безпідставна ухвала польського сейму щодо українсько-польського протистояння на Волині 1943 р. від 11 липня 2016 р., вихід у прокат виразно антиукраїнського художнього фільму «Волинь» частково призупинили конструктивний діалог науковців та представників влади обох країн щодо вшанування жертв українсько-польського протистояння у період Другої світової війни та повоєнні роки.

Також було прийнято ухвалу конференції, підписану її учасниками, в якій, зокрема, зазначені наступні вимоги:

– дати політичну та правову оцінку угоді «Про евакуацію українського населення з території Польщі та польських громадян з території УРСР», підписаної 9 вересня 1944 р., акції «Вісла», (1947 р.), договору від 15 лютого 1951 р. Визнати угоду, акцію «Вісла» та договір незаконними і засудити їх як порушення прав і свобод громадян;

– провести у Верховній Раді України парламентські слухання з метою розв’язання проблем, викликаних виселенням етнічних українців з території Польщі;

– прийняти Закон України «Про визнання депортованими осіб, примусово переселених в 1944–1946 рр., 1951 р. з території Польщі в Україну» з метою відшкодування моральних і матеріальних збитків;

– надати депортованим, їх нащадкам і членам їх родин та сімей можливість спрощеного перетину українсько-польського кордону з метою відвідування родичів, вшанування пам’яті жертв депортації у місцях масових поховань, впорядкування могил;

– створити державну програму збереження культурної спадщини та відродження Лемківщини, Холмщини, Надсяння і Підляшшя з метою відновлення цих етнічних груп українського народу;

– провести в 2017 р. на державному рівні відзначення 70-річчя акції «Вісла» та видати відповідний Указ Президента України;

– профінансувати наукові дослідження, присвячені українсько-польсько-німецько-радянським відносинам у ХХ ст., зокрема наслідкам депортацій українців з їх етнічних земель;

– надавати державну правову і матеріальну допомогу суспільно-культурним товариствам депортованих українців Закерзоння, українським навчальним закладам, музеям, редакціям теле- і радіопередач, часописів в Україні та Польщі;

– профінансувати будівництво Музейного комплексу історії, побуту і культури українців Надсяння, Лемківщини, Холмщини і Підляшшя у м. Винники (Львівська область; 1,5 га) у відповідності до Указу Президента України № 1330/2005 «Про заходи у зв’язку з 60-ю річницею примусового виселення етнічних українців з території Польщі».

– рекомендувати Верховній Раді України, Українському інституту національної пам’яті надати об’єктивну правову і політичну оцінку депортації сотень тисяч українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини і Підляшшя і визнати дії тогочасної комуністичної влади ПНР депортаціями за етнічною ознакою і відповідно надали їхнім жертвам статус депортованих;

– рекомендувати державній владі України вшанування жертв депортацій та трагедію злочинної операції «Вісла», організованою польською та радянською влади не лише на регіональному, а й на загальнонаціональному рівні.

Коментарі вимкнені.