Тернополянка про споконвічні приготування до Різдвяних свят та кухню у файному місті

То все питання звички. Як було заведено вдома – так людина тягне ту лінію через все своє життя. Зараз тих всіх приготувань я не потрафлю, але все добре пам’ятаю. Приготування до Різдва споконвічно починалося із прятання хати! Прибирання та порядки тягнулися через цілий грудень і аж до Нового року. Я так планувала щоб до Нового року в мене хата була вилизана. Не випрятана, а вилизана! Кожний кутик, кожна накривка, ложечка і горнятко..всьо було випуцувано. Як в креденсах..так і в шафах.. То всьо на двір виносилося, все тріпалося..і килими..і все.. То була содома і гомора. Вікна мила ше в листопаді. Я не могла до ніякої роботи взятися поки в мене не була випуцувана хата. Підлога мала бути нафасована так, шо до неї можна було зачесатися. Моя мама була дуже строга (Ганна Саїк), Царство їй Небесне, але вона мене зробила ґосподиньою. Чому вуйцьо (Володимир Іваницький) до мене приїжав і любив бути? То такий пан був, шо не всюди приживеться. А він до мене з охотою їхав (зі Львова) і по тижнях сидів.
Після того, як все прибралося..зачиналися кухонні справи. Мій чоловік, Царство йому Небесне, був послушний..ніколи мені не перечив і все помагав. Починалося все з печива. Я пекла крухе тісто, яке може довше постояти. В мене все було по днях розписано.
Купували все свинячу голову. Розпарцельовували разом. Ріжем, вичищуєм, шкрабаєм..всьо робимо так, як треба. Випарили, вишкрабали, вистудили і в холодильник. Славко походив із родини масарів, але особливих секретів не було, просто добре знали толк в м’ясному. Як господиня знала смак, то вона завжди зробить добре.
Чому ви не питаєте про те, де ми то всьо ховали? Холодильників жеж тоді ше не було. А був сніг на городі! А мені нашо холодильника?! Клалися бляшки до печива, ринки великі..і все туди складалося.
А шоб купити рибу, то треба було цілий день в черзі вистояти. Одразу треба почистити. Голови відрізати, очі та жабра повирізувати. Деякій рибі живіт не розпорювала. Спочатку відрізалася голова, потім знімалася шкіра. Навіть кісточки вибирала, бо то було на фарш. Все готово..тільки варити. Снігом все пересипалося..накривалося.. Так само і з м’ясом.
Я маринувала оселедці. Обов’язково мало бути молочко, воно розтиралося з цукром. Варила маринад, краяла селедці, цибульку попарила. Перед війною риба була дуже смачною. А то все я згадую уже за повоєнні роки.

Потім морожена риба, хек до смаження. Витягала хребет. Окремо готувала рибу (лини або карпи) до фарширування. Відрізалася голова, знімалася шкіра. Ви собі не уявляєте тої роботи. То ж треба так щоб не подзюравити. Особливо з плавниками важко. Так само готувався сос (соус). Смажилася цибуля, на неї клалася риба, потім варилося, потім через друшляк перетиралося. Після того заливалося і воно вистигало. На кінець гарно вбиралося цитринкою кругом. То таких два великих полумиски. Я на своє бриліантове весілля готувала фаршировану рибу, то в ресторані “Тернопіль” ахали..така добра була. Ніде кусочка не лишили.

В мене бувало таке, шо 16 чоловік на Святий Вечір приходило додому.

Тоді мнясо.. сама лекша робота. Мені вже як лишилося мнясо..то для мене була багателька. Голубці завжди готувала 5 січня. А вже 6 ставила в братруру (духовку). То з гречаної каші пістні голубці з грибочками і окремо м’ясні. Ніхто маленьких голубців ніколи не робив! Окремо робили грибкову підливу.

А пироги! З бараболями, з капусти, ше чаом з гречаної каші з сиром, але то лише моя мама готувала.
Сальцесон. В такому величезному банякови. Ставила патички на дно. Давалося закришку, але спочатку поварила. Начинка..то з свинячої голови і давалося волове мняско. Звісно, шо робився в шлунку. Якщо не влазився фарш, то просто залялося в риночку і так краялося.
Студенину я завжди варила в останній час. Робила зайці. То з м’ясного двічі перемеленого фаршу. Масарується..дається яйця і приправи. Виробляється доти, поки не відставатиме від рук. А тоді мочаться руки в воді і формується до запікання. На кінець посилося тертою булкою та кміном.
Моя мама ше пекла калачі, чого я ніколи не робила. Було більше печива. У мене був маківник, сирник, крухий пляцок з мармулядою, торт з медом переложений кремом, оріховий торт, цвібак, крухі тістка (тістечка), тістечка французькі, тістечка через машинку і медівник.
Перед самою вечерею всі молилися за столом. Тоді вінчували, колядували. Тай всьо.
Джерело: найбільший публічний цифровий архів унікальних матеріалів про історію міста Най все буде Тернопіль!

Коментарі вимкнені.