Файне Місто – нова столиця на фестивальній мапі України (фото з другого дня)

Показовою ознакою серйозності будь-якого фестивалю є наслідки, які з’являються з часом. Відлуння торішнього «Файного Міста» лунало до 3 липня ц.р. включно, і, переконана, триватиме відтепер роками. Цю подію на фестивальній мапі України цілком можна вважати достойною альтернативою фестивалю «Захід».

Музична ковдра для файномістян

Організатори «ФМ» «зшили» розрізнені шматки музики, аби вийшла цільна і автентична ковдра, що покриває – узагальнює – запити сучасної молоді щодо музики. Подбали про комфортний побут доїжджаючих – наметові містечка, душі, спортивні секції, різноманітний спектр послуг, недорога їжа. В якійсь мірі це унікальний фестиваль, з особливою атмосферою, побутом і людьми.

Скласти програму фестивалю – це мистецтво. А скласти з програм фестиваль, аби він працював, був цікавим всім і ще й мав своє обличчя – майже диво. Незважаючи на різноманіття представлених музичних стилів, мета організаторів «ФМ» зрозуміла: вгодити всім, при цьому демонструючи певний смак. Це як меломанство в музиці, коли слухаєш всього потроху, але не переслідуєш якийсь окремий жанр. Очевидно, подібна розмитість орієнтирів не сприяє чіткому розумінню позиції – чи то пак обличчя, – однак, це дуже сучасний рух у течії глобального розвитку світу. Наразі це правильний і модний тренд.

«А що ми всі робитимемо у вівторок, Якщо в понеділок всі ми помремо?»

Вчора, 4 липня, на центральній сцені найбільшу публіку зібрав досить молодий колектив «The Hardkiss», створений 2011 року, і який у 2013 році став «обличчям та голосом» бренду Pepsi в Україні та номінантом багатьох престижних премій. Піпл, на «Файному Місті» з великим апетитом «хавав» цей муз продукт – однозначно.

Дуже тепло вчора файномістяни зустріли улюблений гурт Vivienne Mort. В той час саме біля Light Stage було найбільше публіки. До речі, про сцени, багато з виконавців нарікали на звук, бо з технічних причин не чули себе на світлій сцені, відтак деякі з запланованих пісень не виконували. “А що ми всі робитимемо у вівторок, якщо в понеділок всі ми помремо?”, – запитує у пісні солістка гурту Vivienne Mort. У віторок ми згадуватимемо Файне Місто-2015!

Також фестиваль багатий на цікаві персонажі – мумії; вампіри; добрі тигри, як дають посидіти своїй спині фотографувальникам; подоляночок (так ми назвали голомозого хлопця з віночком у стрічки); безкоштовні обніматори; безліч цікавих неформалів. Ідентифіковано людей з Закарпаття, Дніпропетровська, Одеси, Білорусії. Кажуть, понад тисяча киян купили квитки на Файне Місто. Про Львів, звісно, й казати нема чого.

До другої ночі, як і обіцяли, з аеропорту в місто курсують автобуси. Щоправда визначити їхнє місцезнаходження непросто. Доїзд до воріт фестивалю автобусам заборонили правоохоронці, щоб розвертаючись, автобуси не передусили контингент меломанів і симулянтів (всміхається – ред.). Втім, таксисти сягають своїх «жертв» уже з порогу на фестиваль. Отож, до автобуса треба пройтися 650 метрів, неподалік від біл-борду з вказаною відстанню.

«Синдром Мюнхаузена»

Ситуація ввечері біля медпункту на території фестивалю. До намету лікарів невелика черга. Поруч фестуючому дезинфікують подерте коліно. З входу з’являється молодий лікар, звертається до пацієнта:

− Шо?

− Можна якусь таблетку від головного болю.

− Яка причина: бодун чи перегрілись на сонці?

− На сонці. \бере таблетку цитрамону і запиває пивом\.

На ходу лікар встановлює діагноз іншій дівчинці з черги: «У тебе синдром Мюнхаузена! Серйозно тобі кажу. Ти симулюєш хворобу».

Ірина ЮРКО.

Фото автора та Олексія ДІІКУНА.

 

Коментарі вимкнені.