Тернопіль та Місто Великого Яблука з’єднав експрес

З швидкістю обмеженою лише провайдерами на місцях долітають з західного узбережжя Атлантики нулі і одинички, що декодуються в слова… На часі тотальних культурницьких рефлексій на зовнішні подразники та мавпування неавтохтонних стилів, в одному з найбільших мегаполісів третьої планети розгортається свідомість нашого сучасника і одноплемінника.

В українських літературних та навколомистецьких колах Василь Махно знаний як учасник літературного гурту “Західний вітер” (1992) та укладач культової збірки “дев’ятидесятники” (1998). Зрештою, варто згадати й про те, що Василь є кандидатом філологічних наук (1995), відзначений премією С.Будного (1994), є членом міжнародного ПЕН-клубу. Але, мабуть більше про митця розповість предмет літературознавчого дослідження “Художній світ Богдана-Ігоря Антонича” (1999) чи одне з останніх ессе “Венеціянський лев: Про Iосіфа Бродського” (2011)…

Утім, безсумнівно, найповніше Поет розкривається в віршах. В його візіях зринають Тернопіль 90-тих (з “Музівською” богемкою, Фабричними та Бамівськими авторитетами, самодостатніми середовищами, строкатими і впізнаваними персонажами того часу) та мала батьківщина з футбольними баталіями на пасовищі і старим безколісним ровером купленим у 50-тих, же належав тоді Федьови,.. дідо по лінії матері — криворізький шахтар Василь Кардинал,.. далекі, але, як раптом виявляється близькі і зрозумілі міста Америк і Европ.

Усі персонажі живі, здавалось — заледве щойно висмикнуті з свого часу. Художні образи, обтяжені емоціями і власним баченням світу, немов рухома фотографія проходять поруч: хтось спиняється перепочити, хтось саме в цей момент задіяний якимись власними справами, але їх можна окликнути, доторкнутись, завести бесіду, – і вона триватиме попри відстань і час… Дивним але закономірним Чином води річки Джурин(ки) з-під Чорткова, наперекір Гольфстріму, омивають Гринич Віллідж!

Вже 12 років як Василь Махно проживає у Нью-Йорку та працює в НТШ-Америка. Зі слів Поета, теперішній Нью-Йорк не сприяє винекненню середовищ часів уславленої Нью-Йоркської групи чи типових містечкових середовищ, але, натомість пропонує неймовірне різноманіття можливостей і культурницьких локацій, – тут кожен може віднайти для себе щось своє. Проте, зрештою, все лежить від індивідуальности кожного, – кожен сам обирає свій шлях, – також і в еміграції.

Тут доречно буде згадати крилатий вислів автора, цитований в багатьох ЗМІ, – “Я не емігрував з мови!”, – стверджує Махно, і це дійсно так. Василь пише рідною мовою, хоча й не цурається перекладів.

Певен, Василь Махно не в змозі приховати від самого себе факт набуття ним статусу “живого класика”, однак, – це не заважає йому залишатись живим вповні. Він не є закостенілим ані у творчості, ані в житті.

Регулярно буваючи в Європі, Махно не втрачає нагоди заїхати у Тернопіль. Також, і цього разу, – перебуваючи з візитом на запрошення Міжнародного поетичного Фестивалю “Meridian Chernowitz”, Махно не оминув рідне місто. Літературний вечір Василя Махна відбувся в вівторок, 4-го вересня, в галереї “БункерМуз”. Під час читань, літературну домінанту порушив виступ давніх приятелів – Світлани Фролової й Зоряна Безкоровайних (гурт “Nameless (UA, Ternopil)”) з реміксом на власну ж пісню на слова Махна – «Кульбаба».

Поціновувачі творчості Василя Махна також матимуть можливість долучитись до живого спілкування з автором на фестивалі “Трьох культур” у Лєжайську (Підкарпатське воєводство, Польща), – де відбудеться презентація нової книжки у польському перекладі “Дубно, біля Лежайська”, а також на Міжнародному Ювілейному Фестивалі Бруно Шульца в Дрогобичі.

galychyna.info

Коментарі вимкнені.