Стати політиком у Тернополі можна лише з дозволу Сергія Надала

Цікаво зараз споглядати зусилля політитехнологів і служаків Сергія Надала у ЗМІ та соціальних мережах. А полягають вони у тому, що на будь-яку активність громадських активістів, волонтерів чи опозиційних політиків ліпиться клеймо «Це все під вибори!», «Вони піаряться!», «Рвуться до влади!». Найбільш кумедним є те, що засівають цей «дискурс» ті, хто б’ють усі рекорди по комерціалізованому системному піару.

Озвучуючи такі безапеляційні оцінки, «заслужені політтехнологи» вирішили загнати усіх опонентів у своєрідну «моральну вилку», коли кожен публічний активіст, хто не хвалить Сергія Надала та не бачить його неймовірних «здобутків» й незамінимості, має виправдовуватись щодо відсутності політичного чи владного інтересу.

Але теперішній міський голова та його команда не розуміють або роблять вигляд що не розуміють двох речей:

1. Суспільство та громадський сектор усвідомили, що не дивлячись на моральний дискомфорт, на протистоянні з поганою (якщо не сказати гірше) владою ТРЕБА піаритись. По-іншому владу змінити не вдасться.

2. Більшість авторитетних активістів, громадських діячів, підприємців не бажає, але ВИМУШЕНА боротись за владу. Адже зрозуміла, що просте споглядання зі сторони та витрати часу й величезних зусиль на вирішення все нових проблем, котрих могло і не виникати – це мізерно-результативний шлях.

Не Сергію Надалу вирішувати хто, коли і на чому буде піаритись. Громада міста не буде чемно без піару споглядати як «завзяті господарники-націоналісти» переобиратимуться на новий термін повноважень.

Якщо владній команді соромно піаритись, то вони можуть припинити це робити. Але намагатись присоромити інших, роблячи це самим – верх цинізму.

Піару альтернативних кандидатів в мери, альтернативних кандидатів у депутатів буде все більше і більше. І це добре!

Коментарі вимкнено.