Ще один “погляд” на Чорнобильську трагедію

Перебуваючи днями в м. Києві мені, у дні коли весь світ згадує про аварію на Чорнобильській АЕС, гріх було не завітати до Національного музею «Чорнобиль».

Завітавши до будинку в провулку Хоровому, я зрозумів, що це перший музей, який пройняв мене дуже глибоко. А як могло бути інакше, якщо перше, що бачиш це слова над входом «Est dolendi modus, non est timendi» (Є межа в суму, але немає його в тривоги), а далі перед тобою шлагбаум, за яким погляду відкриваються сходи, що ведуть в зал музею, уздовж яких над головами відвідувачів висять 76 дорожних вказівників з назвами міст і сіл, що попали в зону відселення. Це був перший момент коли, як кажуть в горлі застрягає комок. Далі треба бути та бачити підлогу, зроблену у вигляді плити головного реакторного залу, іконостас, привезений з Воскресенського храму, що знаходиться в Зоні відчуження та поліський човен — символ Ноєва ковчега, в якому дитячі іграшки. Над іконостасом зображено білого і чорного ангелів, які символізують добро і зло. Під крилами білого ангела, мов під його захистом — портрети дітей, що народилися після катастрофи, на крилах чорного — фотографії з 70 років. На стелі залу карта світу, на якій зображені всі атомні електростанції.

 

У 1998 році в музеї з’явилася електронна книга пам’яті учасників ліквідації аварії з більш ніж 5 тис. іменами ліквідаторів. Книга доступна кожному відвідувачу музею. Перегортаючи її сторінки, ви зможете відшукати імена ліквідаторів, дізнатися, що робили вони у небезпечній зоні, в яких подіях брали участь, яку дозу радіації отримали та як держава оцінила їх вклад у перемогу над радіацією, як склалася їх подальша доля.

Виявляється в музеї зібрано близько 7000 експонатів: розсекречені документи, карти, фотографії, предмети етнічної культури, особисті речі учасників ліквідації аварії.

Особливо мене вразила картина, написана іноземною художницею, але замість ліній на ній написані слова вірша на чорнобильську тематику. Назва картини «Вирвані з коренем».

Деякі документи показують, що хоча ліквідатори працювали на межі життя та смерті, але й тут вони не втрачали почуття гумору, про що вказують деякі документи, які були придумані ними самими.

Також на стінах музею висять різноманітні плакати зі всього світу.

Залишаючи музей я зрозумів, що місія музею – допомогти людству усвідомити масштаби чорнобильської аварії через долі тисяч людей, буде досягнута.

-1 коментарів до запису “Ще один “погляд” на Чорнобильську трагедію

  • 14:55 | 26 квітня, 2013 на 14:55
    Permalink

    Напевне жартівливу справку придумали, до того поки не осягнули повного змісту катастрофи.

Коментарі вимкнено.