Історія писанок та крашанок

Чи не головний подарунок і вже точно основний великодній атрибут сьогодні – крашанка чи писанка. Іще язичницькі візерунки та яйця, яке є символом життя, – не лише українська традиція. За християннськими віруваннями, звичай походить від святої Марії Магдалини, яка повідомила римському імператору Тиберію про воскресіння Ісуса – і подала йому в подарунок яйце.

Я повірю тобі, коли це яйце почервоніє – сказав імператор. І просто на очах воно набрало кольору крові, пролитої Ісусом на хресті. У православних існує традиція – коли родина повертається з церкви додому і після молитви сідає до столу – спочатку слід куштувати свячені яйця, а вже тоді – паску та інші страви. Писанка і крашанка — це не одне й те ж. Крашанки їдять, діти граються ними у великодні ігри. Писанки ж роблять із сирих яєць – їх не варять, щоб не вбивати живу силу зародка. Їх потрібно дарувати і зберігати як священний талісман. Наші предки намагалися зробити їх до Великодня якомога більше – адже вірили, що кожне мальоване яйце – то ланочка ланцюга, яким буде прикутий до пекла сатана.
Вважалося, що свячені писанки та крашанки здатні захистити хату від пожежі – їх зберігали за іконою цілий рік. За їхньою допомогою також шукали пропалу худобу. А лушпиння – кидали у річку. Вірили, що за тиждень воно допливе до померлих – і так вони дізнаються про Великдень.

Коментарі вимкнено.