Для Степана Барни наступає зоряний час

Петро Порошенко оголосив, що він виступає за дострокові вибори і повне перезавантеження влади. Зараз юристи президента шукають законний та легітимний спосіб, як обіцянку свого боса втілити в життя, а депутати вже подумують про свої політичні перспективи.

Ми хочемо запропонувати свої думки про те, хто ж може стати народними депутатом від Тернополя, якщо дострокові парламентські вибори таки відбудуться за існуюючою виборчою системою.
Тут варто зробити поправку, що мажоритарна система виборів навряд чи буде використовуватися. Адже тоді треба добре думати, як це зробити в Криму (за Конституцією та міжнародними нормами він залишається частиною України) та в Луганській і Донецькій областях, де досі ще проявляють свою активність терористи.
Тому найімовірніше, вибори будуть проводитися за “старою” пропорційною системою. Є партії, є їхні списки, виборці голосують фактично за першу пятірку, а потім всі бачать, кого ж вони ще затягнули до Парламенту.
Великим досягенням Порошенка може стати зміна законодавства в частині формування самих списків, коли рейтингування та номери місць визначатимуть самі громадяни, а не купка партійних лідерів (так звані “відкриті” списки).
Але поки що пройдемось по імовірних обранцях від файного міста та оцінимо їхні шанси.
Олексій Кайда.
Діючий народний депутат від Тернополя. Переміг завдяки посаді голови обласної ради та бренду “обєднаної опозиції”. Але вже як нардеп показав себе справжнім бійцем: не дозволяв комуністам пройти з червоними прапорами на 9 травня, за що двічі діставав по ребрах: в Львові та Тернополі. Любить з трибуни Парламенту називати речі своїми іменами, за що отримав статус спікера фракції ВО “Свобода”, а промови супроводжуються схвальними оплесками колег-депутатів. Гідно зарекомендував себе під час революції гідності. Наприклад, Олексій Кайда допомагав виносити поранених з-під лінії вогню. В практичній площині досягнень значно менше. Про це ми згадували у статті Народний депутат за півтора роки встиг кинути мера Тернополя?

Хоча зараз з упевненістю можна говорити, що між двома свободівцями пробігла чорна кішка і сам Надал може бути винним за зрив обіцянок, під які підписався Кайда. Адже Народному депутату для того, щоб просити кошти на щось (в випадку Кайди – вимагати, адже він ще є першим заступником “мажорного”, бюджетного комітету, потрібно мати базові документи і проектно-кошторисну документацію, яку готують спеціалісти Надала.

Виходить, що Кайді, щоб виконати власні обіцянки, дані громаді Тернополя, потрібно випрошувати якісь папірчики в мера обласного центру.

Тому цілком можна припустити, що саме Надал стане головною причиною, чому Олексій Кайда не стане нардепом у Тернополі в разі проведення дочасних виборів до Парламенту за мажоритарною системою. А результат лідера ВО “Свобода” Тягнибока – зайве тому підтвердження.
Сергій Надал
Так-так. Саме Сергій Надал. За нашою інформацією, він готовий відмовитися від посади мера файного міста, в обмін на тепле місце в державній владній вертикалі. Приклад показали мер Вінниці Володимир Гройсман (на даний час є віце-Премєром) та мер Львова Андрій Садовий (зумів набрати до Київської міської ради під власним брендом “Самопоміч” більше, ніж маститі в політиці свободівці, регіонали чи бютівці). Сергій Віталійович вже одного разу підлизувався до свої колег, однак вони відверто проігнорували пана Надала. Їх можна зрозуміти, адже і Гройсман і Садовий вдруге обрані мером з результатами, яким можна тільки позаздити (Мери обласних центрів “кинули” Сергія Надала).

А Сергій Надал нічим, окрім земельного дерибану, власного піару замість реальних результатів роботи і похвалитися то не має чим. Тому його бажання втекти від гніву тернополян до Києва, наразі, залишається тільки бажанням.
Роман Заставний
В політиці Роман Йосипович, окрім посади мера оцентру з 2006 по 2010 роки більше похвалитися не має чим. Зараз він з нетерпінням очікує, коли його колеги по списку ВО “Батьківщина” складуть депутатські мандати у звязку з переходом на іншу роботу і він зможе отримати довгоочікуваний статус Народного депутата України. Але цього може і не статися, то чому б не поборотися за цей мандат в чесній боротьбі? Пана Заставного вважають наближеним до Степана Барни, чи то навпаки, як хто вважає, і це тільки підвищує його шанси отримати прихильність від команди Порошенка. Хоча таке наближення вигідне більше Заставному, ніж Барні, який вже сам став сформованим політиком. Їхні шляхи розійшлися ще понад два роки тому. Задля отримання місця в списку ВО “Батьківщина” Роман Заставний з усім “Фронтом змін” за доручення Яценюка пішов під керівництво Деревляного. Пішли усі, окрім Барни, якого так і не вдалося відстояти кандидатом-мажоритарником на одному з тернопільських округів на парламентських виборах 2012 року. Ні Заставний, ні Барна тоді не отримали для себе жодної вигоди. А зараз Роман Йосипович досі залишається членом ВО “Батьківщини”, під прапорами якої здобувати електоральні симпатії стає все важче.
Степан Барна
А от для Степана Степановича, схоже настав зоряний час і він зможе отримати від свої політичної діяльності конкретні дивіденти. За рахунок  принципової позиції та вмінні отримувати політичні вершки, виборці йому багато що зможуть пробачити. І він може бути найімовірнішим переможцем у мажоритарному окрузі в місті Тернополі, якщо вибори відбуватимуться найближчої осені. От тільки чи не зіпсує він свою репутацію до цього часу, адже управлінського досвіду пану Барні якраз бракує. В той же час, йому до снаги стати парламентським “яструбом”, який не тільки знає, що сказати, але і вміє це подати. Зрештою, пан Барна завжди зможе розраховувати на місце в партійному списку, який за нашої інформацією пропонують очолити Юрію Луценку.

Віталій Крепич

«Тернопільський тиждень»

Коментарі вимкнені.