Волонтерство, медицина та духовність: історія Тамари Воронцової
Цьогоріч серед 11 лауреатів престижного конкурсу «Людина року» — доцентка кафедри дитячих хвороб із дитячою хірургією Тернопільського національного медичного університету імені Івана Горбачевського, волонтерка, голова Тернопільського осередку ВГО «Медики Майдану» Тамара Воронцова.
Хоча народилася у Полтаві, пані Тамара вважає своїми рідними куточками і Тернопіль, і Полтавщину. Ще з дитинства вона мріяла стати лікаркою, втілюючи також нездійснену мрію своєї матері. Дорога до омріяного Тернопільського медичного інституту, що був навпроти її будинку, виявилася непростою: спочатку Тамара працювала на відомому підприємстві «Ватра», щоб здобути необхідний стаж.
Закінчивши виш, Тамара Воронцова здобула фах педіатра, завершила клінічну ординатуру, захистила кандидатську дисертацію. З 1994 року працює в колективі кафедри дитячих хвороб із дитячою хірургією ТНМУ. Її життєве кредо перегукується зі словами Джона Кеннеді: «Не питай, що твоя країна може зробити для тебе, запитай, що ти можеш зробити для своєї країни». Тамара Олександрівна служить своїй державі, рятуючи життя, допомагаючи і підтримуючи тих, хто цього потребує. Її волонтерську діяльність активно підтримують чоловік Ігор та син Олексій, який проходив службу в Збройних силах України.
Волонтерський шлях Тамари Воронцової розпочався під час Революції Гідності. Як пригадує Петро Левицький, медичний директор Тернопільської міської лікарні швидкої допомоги, у 2013 році Тамара приїхала на столичний Майдан, щоб допомагати пораненим і хворим. Медичний пункт, де вона працювала практично безперервно, знаходився в приміщенні Київської міської держадміністрації.
З початком російсько-української війни в 2014 році Тамара Воронцова активно включилася в підтримку добровольчих підрозділів та військових частин. З-поміж волонтерів залишилися лише ті, для кого ця справа стала сенсом життя. До волонтерської діяльності пані Тамара залучає і своїх студентів. Їхньою першою акцією стала ініціатива «Відмовся від кави — зігрій бійця», за якою послідували численні інші благодійні заходи.
На посаді голови Тернопільського осередку «Медиків Майдану» Тамара Олександрівна розширила межі волонтерства: залучила допомогу від колег і друзів із-за кордону, що дозволило системно підтримувати фронт і шпиталі. Як пригадує Петро Левицький, її квартира була переповнена пакунками з медикаментами та необхідними речами для військових, які вона разом із чоловіком сортувала та особисто доставляла на передову.
Окрім медицини й волонтерства, Тамара Воронцова відкрила в собі ще один талант — іконопис. Під керівництвом заслуженого майстра народної творчості України Володимира Шерстія вона створила вже шість ікон, отримавши схвальні відгуки про свої роботи.
Під час церемонії нагородження Тамара Воронцова подякувала всім, хто підтримує її в благодійній діяльності:
«Дякую всім спонсорам, волонтерам, своїм колегам, студентам, друзям і рідним. Без підтримки мого чоловіка я не знаю, чи змогла б пройти цей шлях. Доки існує ланцюжок добра, милосердя і підтримки — наші захисники живі, а разом із ними живе і вся Україна. Ми обов’язково вистоїмо!» — сказала волонтерка.
За інф. Господар
