Побільше посмішок Тернополю!

Сьогодні у «Тернопільському погляді» неординарна особистість, цікавий співбесідник та непередбачувана людина – Василь Герасимчук.

Народився 14 січня, на Василя, принісши собі ім’я. Ось тому в мене дуже сильний ангел-охоронець. Закінчив тернопільську СЗОШ № 8 з відзнакою. Навчався на історичному факультеті. Закінчив його з червоним дипломом.  Працюю науковим редактором у видавництві. Цікавлюся політикою, історією, психологією, філософією. Люблю спостерігати за навколишнім світом, фотографувати, малювати, переглядати ретрофільми, самостійно робити відеоролики, читати цікаву літературу, слухати українську та іноземну музику, пізнавати багатобарвність і розмаїтість світу, вивчати іноземні мови, спілкуватися в онлайн з іноземцями, пізнавати ази їхніх мов (знаю трішки африкаанс, хорватську, польську, португальську мови). Пробую займатись перекладом. Є учасником Українського віртуального опору, що бореться з проявами українофобії в мережі Інтернет, є дописувачем у Вікіпедії. Неодружений, другої половинки немає …

А наше місто Василь любить надзвичайно!

Люблю Тернопіль за його красу, за його став, за його каштани, що цвітуть навесні. Чим хотів я змінити Тернопіль? Думаю, що один я не в силах це зробити. Зате всі ми зможемо. Хотілося би, щоб було побільше посмішок, щоб не було похмурих облич в маршрутках вранці. А коли на вулицях буде більше посмішок, то життя стане веселішим, а місто – красивішим. Тож посміхаймося 😉

-1 thoughts on “Побільше посмішок Тернополю!

  • 09:53 | 12.01.2011 о 09:53
    Permalink

    Романтик,як казали класики м-л в одній країні,області ,місті побудувати саціалізм неможливо,а країну ви з дуже свідомими і принциповими вже просрали .Слава харужівському кагебісту ющенку.

  • 20:57 | 12.01.2011 о 20:57
    Permalink

    Дуже цікавий сайт.
    Знаю Василя особисто. Не бачились вже років з п”ять. Був приємно здивований прочитавши про нього такого змісту статтю. Він був одним з найкращих студентів на нашому потоці істфаку(2002-2006). Йому нелегко в житті, саме через його ідеалістичне та часом наївне сприйняття нашої жорсткої доби. Але це його тверда життєва позиція. Якби він жив у 60-ті він був би серед 60-тників. Має дуже великий творчий потенціал та снагу до опанування нових знань.Буду радий за нього, якщо він знайде орієнтир і сконцентрує свої сили в одному напрямі. Думаю ми на нього зможемо рівнятись.
    І посміхаймось..:)

    А на коментарі “несвідомого” нічого звертати увагу. 🙂

    • 00:14 | 13.01.2011 о 00:14
      Permalink

      Дякую, Рома за теплі слова. Дуже приємно 🙂

  • 00:05 | 13.01.2011 о 00:05
    Permalink

    Роман Паньків, скиньте будь ласка свої координати на адресу сайту:) Дуже-дуже вас прошу!

Коментарі вимкнені.