Кредитний «лохотрон»

Нас знову заманюють «халявними» грошима – без застави, без довідки про доходи…

Кредит до 50 тисяч гривень – без застави, без довідки про доходи. Лише паспорт та ідентифікаційний код.

Рекламні видання кишать такими оголошеннями. У торгових центрах знову з’явилися представники банків, які допоможуть, «не відходячи від каси», оформити кредит на телевізор, комп’ютер чи будь-що інше. Заявку на кредит можна оформити і не виходячи з дому – через Інтернет, – пише ВЗ.

Така готовність банків та інших організацій дати в борг швидше насторожує, аніж тішить. Тим більше, якщо згадати невеселі історії тих позичальників, які понабирали кредитів, як собака бліх, у 2007-2008 роках. Та й гроші нині, м’яко кажучи, недешеві. За даними компанії «Простобанк Консалтинг», середня вартість беззаставних споживчих кредитів за станом на 14 червня становила 58,29%! Місяць тому така позика обходилась дорожче – у 60,66% реальних річних. Тобто споживчі кредити подешевшали на 2,37%, але, навіть попри це, людина, яка вміє рахувати гроші, навряд чи поведеться на такий кредит. Позичивши тисячу гривень, за рік доведеться віддати більш ніж півтори!

Звичайно, у жодному з банків вам не скажуть, що у них видають кредити під 50% річних. Ні, відсотки у них утричі нижчі, решта – різноманітні комісії, страховки тощо. До прикладу, один із банків пропонує кредит готівкою від трьох до 30 тисяч гривень на будь-які цілі: ремонт, навчання, придбання споживчих товарів… Відсоткова ставка кредиту – 19,9% річних. При цьому вам доведеться сплатити ще 3% одноразової комісії за перевірку документів. Дрібненьким шрифтом додано – щомісячна комісія за обслуговування – 2,5%, тобто це ще 30% на рік. Виходить, що вам доведеться платити не 19,9% річних, а 52,9%!

Найбільше спокушають людей кредити під нуль відсотків річних. Але там щомісячні комісії – від 3,5 до 5%. А 5% комісії щомісяця – це ж 60% на рік! Але ж про це вам заздалегідь ніхто не скаже. Уважно прочитати додаток до кредитного договору на кілька сторінок, написаний дрібнюсіньким шрифтом, у відділенні банку нема можливості. Кореспондент «ВЗ» попросила в одному з банків текст договору додому. Мовляв, мушу детально розібратися, що підписую. Не дали.

 

«Банки нічого не ховають. Усі відсотки, комісії є у договорах. У банків є фішка, яка дозволяє нав’язувати клієнту будь-які умови. Це пункт у договорі про те, що ви ознайомлені з умовами кредитування. А це ще 50 сторінок проти вас, – каже юрист ГО «Захист прав споживачів фінансових послуг» Анатолій Соболевський. – Треба розуміти, що кредит не може бути безкоштовним. Якщо у нас інфляція 13% на рік, то навіть якщо уявити, що банк десь взяв безкоштовний депозит, то якби він справді видавав кредит під 0% – був би в мінусі. Інша річ – стаття 11 закону про захист прав споживачів, у якій йдеться, що банк повинен подавати сукупну вартість кредиту. Реклама не може обманювати споживача. А знову ж таки, нема чіткого визначення, що таке оманлива реклама».

Утім, за словами юриста, не комісії найстрашніші у кредитних договорах. Є ще така рік, як тарифи на відкриття та закриття рахунку. Є банки, у яких довідка про відкриття рахунку коштує 50 гривень, а про закриття – 500. Людина думає, що раз сплатила усю суму, то кредит погашений. А рахунок не закритий, тож за його обслуговування можуть стягувати гроші. Потім через два роки вам телефонують і повідомляють, що ви винні ще тисяч зо п’ять.

«Банки отримують чистий прибуток на фінансовій безграмотності споживачів. У деяких банках менеджери отримують бонуси за «розводи» клієнтів. Наприклад, ви не берете довідку, а просто питаєте, скільки маєте сплатити по кредиту. Вам замість 51 гривні кажуть 50. Ви платите 50 гривень, але сума не вважається погашеною і починає обростати пенею і штрафами, – каже Анатолій Соболевський. – Рахунок може бути закритий, якщо на ньому нуль гривень, нуль копійок. На десять копійок більше чи менше – його уже не можуть закрити. Повідомляти вам за місяць чи за два, що у вас є заборгованість, банк не буде. Йому нецікаво. Термін позовної давності – три роки, тому чекатимуть, поки виросте значна сума. На жаль, суми пені та штрафів, які може накладати банк, – необмежені. У мене є клієнт, у якого з 45 гривень заборгованість виросла до 12 тисяч! Судитися з банками – річ марна. За минулий рік я програв 72 справи проти банків. Як правило, більшість проблем виникає від того, що люди не ознайомлюються з деталями договору. Якби мені терміново потрібні були гроші, я б краще звертався у ломбард. Хоча там також є багато порушень, але ти можеш втратити лише ту річ, яку залишив під заставу…».