Дайте країні… гречки і грошей!

Ціни ростуть із неймовірною швидкістю. Продавці кажуть, що люди почали купувати продукти і товари буквально ящиками. Навряд чи комусь потрібно пояснювати – далі буде ще дорожче. Багатьом уже не до вишукувань. Тут одне питання: як вижити?

– Купив ящик мила, мішок борошна, цукру, кілька кілограмів перловки, консерви тривалого зберігання… – розповідає киянин Леонід Шевченко, який витратив на продуктовий «стабілізаційний фонд» новорічну премію. – Це не паніка, а абсолютно здоровий розрахунок. У мене дитина, сім’я, ми знімаємо квартиру. Хочеться, щоб, коли ціни почнуть рости, ми не бігали в гарячці й не шукали де дешевше.

У магазинах різко зріс попит на консерви.

– Тушковане м’ясо і рибні консерви замовляємо чи не кожного тижня, дедалі більше запитують крупи, борошно і цукор в економних, великих упаковках, – зізналася «ВВ» Олександра, продавець одного зі столичних супермаркетів. – А ось на м’ясо в людей, напевно, уже немає грошей: ніхто нічого не купує…

Стратегічний продукт… зникне

Гречка за минулий рік примудрилася стати буквально обличчям вітчизняної економіки і стратегічним продуктом номер один. Не так давно за допомогою саме цієї крупи, тоді однієї з найдешевших, «купували» виборчі голоси. Роздачу продовольчих пакетів політтехнологи навіть охрестили гречаним ходом. Потім раптом гречка подорожчала і закілька літніх місяців 2010-го «пішла» зі столів бідняків…

І ось нова серія епопеї: тепер у прямому ефірі прем’єр-міністр Микола Азаров повідомив, що гречка буде… по 25 грн за кілограм. Мовляв, запаси настільки незначні, що про доступність продукту навіть не йдеться… І ці люди звинувачували опонентів у сіянні паніки!

Експерти галузі кажуть, що з гречкою справи і справді кепські. Якщо найближчим часом держава не наважиться на її купівлю, наприклад, у Китаю, крупа просто закінчиться. І ринок дійсно відреагує на дефіцит підвищенням цін. Щоправда, навряд чи будуть продавати по 25 грн, хіба що хтось сприйме заяву прем’єра як наказ.

У скарбницю повертаються «дуті» гроші

На тлі інфляції та підвищення цін вчинки «господарників» наводять страх навіть бувалих економістів. Утім, поява «дутих» гривень цілком з’ясовна. Оскільки реальних, підкріплених товарами, у країні не так-то й багато, верстат працює, образно кажучи, і вдень, і вночі. Тим більше що жити за коштами – завдання не з легких. Та й керують грошовими потоками країни, судячи з усього, ті, хто сповідує принцип «після нас – хоч потоп». Ось і плодять паперові фантики, називаючи їх грошима. Вони-то й повертаються потім у скарбницю, послаблюючи гривню не за днями, а за годинами.

До речі, з майже 35 мільярдів доларів на рахунках НБУ тільки 21,5 мільярда – це власне, резерви. Решта – всілякі позики. Їх згодом треба буде віддавати, причому з відсотками.

– Близько половини кредитних коштів уже відправили на покриття бюджетного дефіциту, тобто їх «проїли», – пояснює «ВВ» керівник аналітичного відділу компанії Forex Club Микола Івченко. – На рахунках ці гроші присутні тільки формально.

За словами експерта, сум, які є в держави в резерві (без урахування кредитів), замало. Адже золотовалютні заощадження мають покривати всі борги, які країна й українські компанії зобов’язані виплатити протягом найближчого року. Так от, таких боргів у цілому в Україні – близько 24,5 млрд доларів. Тобто на 3 мільярди більше, ніж резервних коштів. Як визнають люди знаючі, минулого року Кабмін Миколи Азарова активно збільшував наші боргові зобов’язання. Україна, за даними МВФ, один із найбільших боржників (на другому місці) у світі. Ось тільки навряд чи можновладці готові визнавати свої помилки. Їх, напевно, простіше повісити на попередників. Ну, або на простий народ.