На Тернопільщині окремі сільські школи тепер краще оснащені, ніж у містах

За останні роки на Тернопільщині спостерігається різкий прогрес в галузі освіти. Навчальні заклади капітально ремонтують, в класи закуповують сучасну техніку на мільйони гривень, зростає кількість шкільних автобусів, діти області за головними предметами посіли лідируючі позиції в Україні під час ЗНО. Про те, з яким настроєм Тернопільщина підійшла до нового навчального року, а водночас і про проблеми, які ще треба вирішувати, УНІАН спілкується з начальником управління освіти Тернопільської облдержадміністрацїі Ольгою Хомою.

– Які тенденції в області із кількістю учнів?

–  До перших класів у нас іде понад 11 тис. діток. Якщо у 2016-2017 навчальному році в нас навчалося 105 700 дітей, то в 2017-2018 буде навчатися 107 тис. 100. Є приріст і це дуже великий плюс. Але є школи, які не відкриють дітям двері, бо там цих дітей просто немає. Це стосується переважно шкіл першого ступня, де випустили дітей після 4-го класу і не набрали нових. Маємо 5 шкіл І-го ступеня, які призупинили свою діяльність, і одну школу І-ІІ ступеня. Вчителів працездатного віку працевлаштували у школах сусідніх сіл, конфліктних ситуацій не виникало. Зрозуміло, що буде проблема з навантаженням. Понизили ступінь 9-ти шкіл у сільській місцевості. Зменшується навантаження, вже не всі отримують повні 18 год. Кожен хоче мати якнайбільше годин, але ми розуміємо, що в малокомплектній школі повноцінного навантаження бути не може. Такі школи не лише дають низький рівень знань, а й не дають навантаження для педагога. Загалом тенденція, що кількість дітей у сільській місцевості катастрофічно знижується. Але збільшується у містах.

Зарплати педагогів сягають 9 тис. грн

– Чи виправдало себе створення опорних шкіл і чи цей процес буде продовжуватися?

– На початок 2017 року у нас функціонувало 16 опорних шкіл, до кінця року планується ще 7. Що змінилося? Протягом 2016-2017 навчального року на ці навчальні заклади в об’єднані громади надійшло більше 50 млн грн, ще 15 млн грн ми надали по залишках освітньої субвенції. Опорні школи заклади закупили сучасну техніку: інтерактивні комплекси, кабінети хімії, фізики. Подекуди кабінети закуплені за 700 тис. грн, за 1 млн грн. В таких закладах діти вже отримуватимуть якісні знання. Скажімо, в Новому селі Підволочиського району я в такому кабінеті сама спробувала навчатися з допомогою сучасних технологій, оскільки такої можливості в школі не мала. Досі навіть міські школи не мають такого інноваційного обладнання, яке змогли закупити опорні школи. Виробники надали фахівців, які навчали вчителів працювати з закупленим обладнанням. При цьому ми побачили, що діти опановували нову техніку швидше за вчителів, оскільки вони йдуть в ногу з часом, а педагоги – відстають. Тому це ще раз доводить, що реформування освіти є дуже на часі.

– В області проводять омолодження педпрацівників?

– На жаль, лише 10% складають педагоги так званого робочого віку – від 30 до 50 років. Це люди, які вже мають певний стаж роботи і можуть не лише навчатися, але й навчати інших і надавати якісні освітні послуги. Понад 30% вчителів області  – це молоді спеціалісти. І 60% – педагоги віком від 50 до 78 років. Це люди передпенсійного, пенсійного і глибоко пенсійного віку. Зрозуміло, що потрібно залучати більше молодих. Проблемою є те, що чимало активних людей робочого віку повиїжджали за кордон.

Минулого року Тернопільщина отримала 42 шкільні автобуси, цього року куплять ще сім

Старші педагоги як можуть тримаються за своє місце, оскільки отримують досить пристойну зарплату. Якщо молодий спеціаліст отримує 3,2 тис грн, то старший вчитель, який вже має стаж, вислугу, категорії, надбавки за роботу у важких умовах  – 7-9 тис. грн. При пенсії до 2 тис. грн старші вчителі до останнього тримаються за таку високу зарплату. При цьому не дають можливості працювати молодшим, які вже мають кращі знання і більш сучасні погляди. Вихід з ситуації можливий за умови впровадження пенсійної реформи, адже інших законних важелів, щоб звільнити педагога пенсійного віку, у нас немає. Хіба за умови розформування школи.

– Із скороченням кількості шкіл виникає потреба у доставці учнів в опорні навчальні заклади. Чи вистачає для цих потреб наявних шкільних автобусів?

– Минулого року ми придбали 42 автобуси, цього року – 4, і маємо кошти на ще 3 автобуси. Це колосальна кількість придбаної техніки, за останні 20 років подібного не було. Окрім того, Тернопільщині ще раніше стовідсотково повернули шкільні автобуси, які на початку антитерористичної операції були скеровано на схід України для потреб української армії. Важливо, що повернули нам взамін не ті самі, а нові автобуси, придбані за кошти держави. Читайте також Голова Тернопільської ОДА доручив керівникам районів та головам ОТГ активізувати роботу з освоєння коштів з ФРР Зрозуміло, що коли роками не оновлювався автобусний парк, то за кілька років це питання не вирішити. Хоча забезпеченість шкільними автобусами в області складає 95%. Нам потрібно ще понад 30 автобусів, щоб повністю закрити це питання. Але будуть залишки освітньої субвенції на кінець року, і ці кошти також можна буде використовувати на купівлю автобусів.

– Нещодавно було оприлюднені рейтинги ЗНО, в яких Тернопільщина посідає лідируючі позиції. Чи якось стимулює держава вчителів за такі результати?

– Це були дані Міносвіти за головними предметами. Зокрема, за рівнем знань з української мови та літератури учні Тернопільщини посіли третє місце в Україні, з англійської – четверте місце, з історії – п’яте місце. При цьому ніхто не аналізує математику, фізику і хімію. Це найскладніші предмети і діти здають їх не дуже добре. Фізику не здали понад 20% учнів Тернопільщини, які свідомо вирішили здавати тест з цього предмету.  Математику не склало понад 15%, хімію – 19%. Це дуже великий відсоток. Так, ці предмети складні, але діти, які їх обрали на ЗНО, ще додатково займалися з репетиторами. Тому Інституту післядипломної освіти поставлено завдання детально проаналізувати, чому так відбувається. Мова не про брак знань у вчителів, але, можливо, вони неправильно доносять їх до учнів, коли пояснюють занадто складно і дитина не може з першого разу засвоїти матеріал. Ми аналізуватимемо форму подачі, шукатимемо причини, чому  з цих предметів знання учнів шкутильгають. У попередні роки учні Тернопільщини на ЗНО займали останні місця за рівнем знань з української мови та літератури. Ми взяли це питання на контроль і тепер маємо вагомий результат. Сподіваюся, що аналогічні позитивні зрушення відбудуться і щодо рівня знань з хімії, фізики та математики. Власне, 5-тим місцем за рівнем знань з історії ми теж не задоволені, оскільки діти на західній Україні як ніхто мають знати свою історію.

У відкритому цьогоріч басейні в школі у Козовій займаються понад 1,5 тис. дітей як з райцентру, так і прилеглих районів

Щодо заохочення вчителів, то кожен знав, яку професію він обирає. І власне результатом роботи педагогів є рівень знань учнів. Якщо буде достатнє фінансування, то чому б не дати премію тим вчителям, чиї діти продемонстрували високі показники на ЗНО. Але це не повинно бути самоціллю. І якщо проаналізувати рівень зарплат освітян Тернопільщини, то я думаю, що вони не ображені. Адже у нас виплачують і зарплати, і надбавки, і навіть премії. А є райони, де виплачують ще й 13-ту зарплату.

В ПТУ започатковують сучасні спеціальності

– Яка ситуація з профтехосвітою. Чи вистачає коштів на її повноцінне утримання після того, як фінансування училищ впало на плечі місцевих бюджетів?

– Наразі нам бракує до кінця року 29 млн – на зарплату майстрів і техпрацівників, стипендії, оплату енергоносіїв. Тобто на неповні два місяці. Голова облдержадміністрації Степан Барна неодноразово спілкувався з Прем’єр-міністром щодо додаткової дотації. Адже бюджет області не може повністю профінансувати всі заклади профтехосвіти, річний бюджет яких складає понад 200 млн грн.  Це майже половина освітянського бюджету області, тоді як фінансування потребують і чимало комунальних установ. Зараз на часі питання створення нових спеціальностей. Зокрема, запроваджуємо спеціальності реставратора кам’яних споруд, фахівців з ліпнини та штукатурки, монтажника з утеплення фасадів та дахів, садівника, бджоляра. Адже фермерські господарства розвиваються і потребують таких кваліфікованих фахівців. Вже подали документи в Міністерство освіти, щоб отримати ліцензії на дані спеціальності. Спеціальність монтажника санітарно-технічних устаткувань відкрили вперше на Тернопільщині на базі Чортківського училища. Створена чудова лабораторія, де не лише навчатимуться діти, а куди центр зайнятості скеровуватиме безробітних для перекваліфікації. Це одна з кращих лабораторій, які зараз є в області. Також закупили сучасне обладнання в Кременецький ліцей для навчання кравців, закрійників та швачок. На ліцензії для інших спеціальностей чекатимемо орієнтовно три місяці. Тим часом до нового навчального року в училищах створюватимуть відповідну базу, бо в пустих аудиторіях не дадуть якісних знань, навіть за наявності ліцензії.

– Чи вистачає учнів місцевим училищам?

– Абітурієнтів вистачає, але є проблема, що після навчання в Україні діти їдуть працювати в Польщу. Наразі з цим нічого зробити не можемо. Зараз на рівні Міністерства освіта та фахівців обговорюється задум щодо впровадження норми, згідно з якою випускник мав би відпрацювати на території України не менше трьох років. Бо держава вклала в тебе кошти, дала тобі знання, будь ласка – відпрацюй. А врешті людина побачить, що тут працювати не так вже й погано.

– Яким влада області бачить подальше майбутнє обласної школи мистецтв, учні якої навчаються у непристосованому приміщенні і батьки вже не вперше просять надати дітям нормальну будівлю?

– Покійний Ігор Ґерета, чиє ім’я носить школа, створював її у 1994 році як позашкільний заклад. Там мала бути музика, співи, танці, малювання – все, що у позашкільній освіті. Коли створили цю експериментальну школу, там навчалося 80 осіб, приміщення для такої кількості вистачало. При створенні закладу передбачалося, що вона працюватиме за інтегрованим навчальним планом шляхом кооперування із ЗОШ №24, яка розташована неподалік. Тобто загальноосвітні предмети читали педагоги ЗОШ №24, мистецькі предмети – вчителі школи мистецтв. Зараз після проведеної перевірки у нас є зауваження щодо викладання загально-освітніх предметів педагогами школи. Зрозуміло, батьки хочуть, щоб їх діти навчалися в кращих умовах. Але зараз в цьому закладі вже 350 дітей. Обласна рада може надати не одне приміщення на території області, щоб школа працювала і підтримувала мистецькі таланти дітей. Адже не в кожному селі діти мають можливість їздити в якийсь заклади, щоб грати на музичних інструментах. У Тернополі є і художні школи, і музичні, є позашкільні заклади, де вчать танцювати, співати. А чим гірші діти з сіл? В районах позашкільні заклади лише в райцентрі, але віддаленість сіл різна. З далекого села дитина не поїде в райцентр на співи. А якщо буде облаштована школа інтернатного типу, де буде харчування і проживання – то чому дитина не зможе в ній навчатися, а на вихідні вже їхати додому до батьків. Наразі створено комісію із залученням представників міської ради, аби визначити подальшу долю школи мистецтв. Або ми залишаємо її в Тернополі і переводимо в приміщення ЗОШ №21, де немає наповненості учнів, чи іншу, або школу переведуть в один із закладів на території області.

–  Чи слід очікувати якихось новацій у навчальному процесі цього навчального року?

 –  Вже всі звикли, що бувають вимушені канікули у зв’язку з карантинами. Пропущене, як правило, відробляли по суботах. Цього року заборонено відробляти по суботах, не дозволяється збільшувати кількість навчальних днів у навчальному році. Якщо будуть вимушені карантини, то пропущене доведеться надолужувати за рахунок ущільненого вивчення предмету, тобто за дин урок вивчатимуть дві теми, а не одну. Ще цьогоріч 1 вересня буде тільки перший дзвоник, а повноцінний навчальний процес – уже з понеділка 4 серпня. 1 вересня після лінійки відбудеться лише святковий урок, на якому згадають загиблих в АТО. Запросили учасників антитерористичної операції, бо кожен день ми не маємо змоги з ними спілкуватися, а ось в такі святкові дні вони можуть розказати дітям про українських героїв, про те, що відбувається на сході. Власне завдяки такому спілкуванню і привчаємо дітей з повагою ставитися до воїнів, які воюють на Донбасі.

Андрій Вацик, УНІАН.