Скільки виборців треба купити, щоб стати депутатом

Днями Центральна виборча комісія встановила кількість одномандатних округів на виборах до Верховної ради в кожному регіоні. Оскільки за “мажоритаркою” буде обиратися половина парламенту, то і округів ЦВК традиційно виділив 225 – саме така кількість депутатів-мажоритарників буде в майбутній Верховній Раді 7-го скликання.

Округи нарізали чесно, але є одне “але”

Згідно з державним реєстром виборців, 36 млн українців мають намір взяти участь в голосуванні на виборах. Виборчі округи створюються з приблизно рівною кількістю виборців, середня кількість виборців в одному окрузі – 160 000.

Кількість виборчих округів зараз дещо змінилося в порівнянні з попередніми виборами. Два округу втратила Донецька область, один – Луганська. Відповідно, за рахунок цього на один збільшилася кількість округів в м.Києві, в Київській та Івано-Франківській областях, інформує Під прицілом.

Андрій Магера, заступник голови Центрвиборчкому констатує, що “з точки зору виборчого законодавства, математично поділ на округи за кількістю виборців розподілено правильно”.

З ним погоджується голова правління Громадянської мережі “Опора” Ольга Айвазовська. “Якщо порахувати середньостатистичне кількість відхилень кількості виборців у кожному окрузі, то максимум це до 6%. Тому можна говорити, що порушень логіки процесу чи законодавства не відбулося”, – сказала Айвазовська.

Нарізка кордонів округів – справа тонка

Щоб створити більшість у парламенті, кандидати вдаються до різних заходів. Зокрема, політичні партії, які входять до Комітету опору диктатурі, постановили висувати за мажоритарною системою по одному кандидату від створеної ними організації, щоб виборцю, симпатії якого на боці опозиції, було легше визначитися.

Але Ольга Айвазовська каже, що рано прогнозувати перемогу будь-якої політичної сили в якомусь конкретному окрузі. “Потрібно дивитися на кожен округ індивідуально. Тобто важливо не тільки кількість виборців у кожному з них, а й межі, якими вони будуть окреслені”, – відзначає експерт.

Вона припускає, що в парламентських виборах може бути застосований “джерримендеринга” – система маніпуляцій з межами округів, яка мала місце в США багато років тому. Її суть в тому, що коли формується округ, його межі встановлюються під певні електоральні групи і шари. Вони не обов’язково прив’язані до схід або захід. Вони можуть накладатися на великі підприємства, вищі навчальні заклади, де велика концентрація виборців. Також вони можуть накладатися на сільські території або території, де проживають деякі національні меншини.

“Коли ми побачимо остаточно визначені межі і географію округу, тоді ми зможемо говорити про те, де які кандидати потенційно мають більше шансів на перемогу. Бо навіть невелику територію з компактним проживанням національних меншин, де потенційно буде балотуватися людина, яка буде представляти їх інтереси в парламенті, можна розділити між двома округами. У такому випадку математика буде збережена, але за рахунок кордонів буде здійснено серйозний вплив на результати волевиявлення “, – говорить Айвазовська.

Дмитро Панько, директор Агентства стратегічних досліджень, наводить приклад Луганської області, де перемоги Партії регіонів нічого не загрожує, але там кордону округів намагаються провести неприродним чином. Причина – наявність в області різних груп впливу. Місто Стаханов, за даними експерта, взагалі планують розірвати на дві частини між різними округами.

“Явним лідером у Стаханові є місцевий бізнесмен Сергій Шахов, за підтримки якого мером міста стала людина, непідконтрольний видному регіоналу Олександру Єфремову. Тепер, за наявною інформацією, частина Стаханова намагаються об’єднати з Лисичанському, щоб влаштувати сутичку між Шаховим і так званими” газовиками “. Щось подібне відбувається і в Краснодоні, де намагаються не пропустити представника групи Рината Ахметова “, – говорить Панько.

Він додає, що мова навіть не йде про боротьбу між владою і опозицією. “Боротьба йде і всередині регіоналів. Адже за результатами розподілу округів між групами впливу всередині ПР можна буде судити, яка з них сьогодні виходить на головні ролі. У центральній Україні ситуація схожа, але тут вже додається і необхідність не тільки забезпечити перемогу кандидату зі своєї групи в ПР, але і не пропустити в Раду представників опозиції “, – розповів експерт.

“Продам голос. Дорого”

Вибори для електорату вже перестали бути просто актом волевиявлення. Кандидати у владні структури привчили виборця до заохочення за правильно відданий голос – чи продуктовим пайком, або грошовою винагородою.

“Корупція стала невід’ємною частиною виборчого процесу, – вважає Андрій Магера, – а введення мажоритарної системи цього буде неабияк сприяти”. Він каже, що легше буде купувати невеликі округу.

Сергій Таран також констатує, що підкуп у мажоритарних округах буде. Проблема полягає в тому, що підкуп і адмінресурс там застосувати найлегше. “Оскільки увагу всіх, звичайно, прикута до виборів за партійними списками, бо балотуються харизматичні особистості, весь процес відбувається в Києві. Зате на мажоритарні округи мало хто звертає увагу. А саме там будуть відбуватися найбільші підкупи і саме активне застосування адмінресурсу”, – вважає Таран.

Дослідження, яке проводив Центр Разумкова та Фонд “Демократичні ініціативи”, свідчить про те, що 18% громадян готові продати свій голос на майбутніх виборах.

За підрахунками Ольги Айвазовської, навіть 10% в окрузі – це досить великий показник. Якщо мобілізувати цю кількість виборців, і вони проголосують, то 10% цілком достатньо, щоб у середньостатистичному окрузі виграти.

Два етапу виборів

Але набагато дешевше купити прохідного кандидата, ніж цілий округ. Про такою схемою формування більшості в парламенті громадськість дізналася із записів, які оприлюднив народний депутат Роман Забзалюк. У розмові з бютівцем голова депутатської групи “Реформи заради майбутнього” Ігор Рибаков зізнається: “Нам потрібні будь-які депутати. Головне, щоб вони були з нами. Ті, які мають рейтинг на Західній Україні. Не важливо (слово змінено – авт.), Звідки вони – бютівські-небютівського … Головне – щоб у мене були ці раби “.

Схема, за словами Рибакова, проста: “мажоритарку віддамо під них. Вся влада, яка є – область, губернатор, глави адміністрацій, СБУ, прокуратура – все буде під нього”.

Далі він перераховує і вимоги до кандидатів: “Але потрібно, щоб хоча б на 50 він сам починав. 50 – ми дамо адмінресурсом, а 50 – повинен він. Не якийсь там Вася Іванов непрохідний”.

Але скупка депутатів для парламентської більшості продовжиться і після виборів, припускає Сергій Таран.

“На мою думку, ці вибори будуть проходити в два тури. Перший тур в мажоритарних округах відбудеться офіційно, де контроль здійснюватиме Центральна виборча комісія, де будуть присутні спостерігачі та журналісти. А другий тур буде вже після виборів, у Верховній Раді, коли на Протягом перших місяців будуть скуповувати “тушок”. Цей “другий тур” виборів і буде вирішальним, адже після нього утворюється більшість у Верховній раді “, – говорить експерт.

З ним погоджується Дмитро Панько: “Все буде вирішуватися після виборів – хто б не переміг на тому чи іншому окрузі, до нього будуть підбирати індивідуальний підхід”.

І нічого дивного, каже експерт, не буде в тому, що значна кількість депутатів, які пройдуть через мажоритарні округи від “Батьківщини” та інших партій, що входять в КСД, врешті-решт будуть голосувати в унісон з диригентськими жестами Михайла Чечетова.