«Свободою» лякатимуть і затикатимуть усі дірки

Спостерігаючи за тим, як на смерть стоять рицарі регіонального столу, тільки дивуєшся: це ж як сильно треба любити людей, щоб заради права їх представляти піти на фальсифікацію їхнього волевиявлення!

Але хай там як, а лише понад шість мільйонів виборців із тридцяти семи проголосували за владу. Дивує, щоправда, дрімучість мешканців Сходу та Півдня. Виявляється, вони й досі не навчилися ставити галочки в бюлетенях, а тому кількість зіпсованих бюлетенів просто вражає. У Західній Україні їхній відсоток майже такий, як і на парламентських виборах в 2007 році. І лише там, де постаралися провладні кандидати, було 3%. А ось на Сході та Півдні, а деколи й вище.

Чи всі вони є вірними свідками покращення? Сумнівно. Реформ не було і вже при цій владі не буде. Процес вторинного накопичення капіталу так захопив правлячу еліту, що країна опинилася в глухій задниці. Спочатку хляпнуло ВВП, яким любив вихвалятися Азаров, а за ним і гривня. Ціна на хліб, яку обіцяли втримати, не послухала заклинань. Чи знову будуть винні в усьому «папєрєднікі» – невідомо.

Зате відомо, на кого тепер вішатимуть усіх собак за те, що реформи не йдуть, а добробут падає. Влада здобула для себе чудового цапа-відбувала в образі «Свободи». Тепер уся увага буде прикута до того, що вкотре ляпне депутат-свободівець.

Уже зараз Та, Що Бачила Корів Із Великим Вим’ям, волає про неофашизм і про загрозу приходу нового Гітлера. Але чи може хтось уявити собі бодай на хвильку Тягнибока в образі фюрера?

До глибини душі переймаючись неофашизмом в Україні, мадам Інна чомусь геть його не помічає в Росії. Вона не бачить там ані Жіріновского, ані недавніх націоналістичних маршів, до яких «Свободі» ого як далеко.

На телеканалі Bloomberg TV, цитату з якого явив нам Шустер, теж закликали: «Стежте за цими неофашистами».

І ніхто ж не пояснить нам, у чому проявився неофашизм «Свободи». А в чому ксенофобія? Я не вважаю ксенофобією те, що бовкнув якийсь йолоп про Гайтану. То була елементарна тупість.

Чи можна назвати ксенофобією бажання бачити при владі більше українців? А небажання бачити у владі російських заробітчан? Це теж ксенофобія? Тоді і я ксенофоб. Хоч і не свободівець. Ба більше, я той, кого газета «За Вільну Україну» та окремі псевдонаціоналісти називали жидом.

Але ми, мабуть, найтолерантніші у світі, бо жодна країна Європи не має у своєму уряді серед голів облдержадміністрацій та мерів стільки представників національних меншин. Хтось знає, скільки арабів є в уряді Франції, а скільки турків та курдів в уряді Німеччини? Про Ізраїль мовчу. То святе.

Доходить до маразму. З вуст комуністів та регіоналів не раз звучали ксенофобські та антиукраїнські заяви. Але вияви антиукраїнізму, на відміну від виявів антисемітизму, нікого не хвилюють. Хоча нас, тих, хто розмовляє українською, назвали «недолюдьми», ніхто й не пікнув. Не обурили світ і висловлювання українофоба Нікалая Лєвчєнка, який тепер опиниться в парламенті.

На останньому шоу в Шустера Царьков, страхаючи «Свободою», заявив, що не уявляє, як Яценюк «будєт доказивать «Свободє», каторая за тітульную нацию, каторая за чістату крові, что он істінний украінєц, как будєт Гурвіц с УДАРа, єврєй, каторий…». Тут його, звичайно, обуреними вигуками зацитькали. Але я очікую реакції міжнародної преси і лічно невтомної Інни. Ксенофобія звучала у відкритому ефірі, а не десь на пікніку. І хіба не знав Шустер, що можна чекати від Царькова? Але видно, що він хотів саме це й почути.

Валентин Наливайченко, присутній на шоу, побачив ксенофобію Царькова в тому, що той «називав людину за національністю».

Гадаю, ксенофобія не в цьому. Ксенофобія в тому, що людину називають євреєм проти її волі, розраховуючи на те, що це негативно вплине на електорат. Свого часу така методика вже застосовувалася щодо Юлі Тимошенко. Тоді її предками активно займалися есдеки і ющенківці.

Азаров нещодавно висловився про те, що хотів би створити канал культури «бєз всякіх там шустеров». Чи викликало це якесь обурення? Ні. А якщо свободівець скаже, що хотів би бачити українські гумористичні шоу без усіляких зєлєнскіх? А національне телебачення без бенкендорфів та арфушів? О! Тоді, як кажуть на Галичині, вже єнша пара ґальош. Тоді вже піде в атаку бронетанкова артилерія завсідників шоу.

Я це до того веду, що в риториці регіоналів та комуністів присутні очевидні перебільшення щодо небезпеки неофашизму. Але все тут іде за планом. «Свободою» лякатимуть і затикатимуть усі дірки. Бо це як заклик «тримати злодія» з вуст самого злодія.

Українці мусять бути толерантними, любити всі народи, аби нас поважали в Європі. А те, що деякі народи не люблять українців, нам байдуже. Якщо українці в російських фільмах мають вигляд дебілів, усе нормально. Тут ксенофобії немає. Якщо Владислав Шпільман, герой стрічки Романа Полянського «Піаніст», пише у спогадах, що гіршими за німців є лише українці, це нормально.

А тут новина: американці збираються знімати ще один фільм про міфічний «матч смерті». Навіть не сумніваюся, що знову побачимо українську поліцію за своїм улюбленим заняттям – полюванням на євреїв.