Чи готова “Arena hall” до великих концертів, або Як ледь не завалили благодійний виступ Мірзояна у Тернополі

У залі, де виступав Арсен Мірзоян, було дуже спекотно. Можна лише уявити, наскільки вищою була температура на сцені, де шкварчать прожектори та апаратура

29 червня у Тернополі відбувся благодійний концерт фіналіста популярного шоу «Голос країни», запорізького автора та виконавця власних пісень, Арсена Мірзояна з гуртом «Бабурка». Як розповів сам Арсен, таким чином він хотів привернути увагу небайдужих людей до акції збору коштів на лікування тернопільського хлопчика Толика Головатого. В результаті – понад 11 тисяч гривень та фотопослання із фразою «Ми тут усі для тебе. Толику, ти будеш здоровий!» передали хлопчику до Ізраїлю, де він зараз проходить курс дорогого лікування.

Про сам неперевершений та надзвичайно драйвовий виступ «Бабурки» у Тернополі читайте в подальших публікаціях «Погляду», а наразі зупинюся на організації концерту.

На мою скромну думку, тернопільський нічний клуб «Arena hall» не був готовий до проведення такого рівня заходу і поставив під загрозу довіру людей до подальших благодійних концертів та акцій. Адже хто захоче ще колись прийти на концерт, якщо він затримується на ПІВТОРИ!!! години? “Ну а що ж ви хотіли, то ж благодійність, тут все тримається на волонтерстві та власній ініціативі. Хіба такий захід міг пройти бездоганно?”, – розмірковувала жінка за столиком, що прийшла на концерт з дев’ятирічним сином.

В очікуванні початку концерту ті відвідувачі, яким не вистачило сидячих місць за столиками, просто “підпирали стіни”

Чи хоч одну зірку в Тернополі чекали більше, ніж годину сотні прихильників? Так, «Океан Ельзи» міг собі дозволити вийти на сцену, свідомо запізнившись максимум на годину, аби усі глядачі встигли потрапити на стадіон. Але півтори години? Ще й в душному приміщенні, без достатньої кількості сидячих місць, без жодного оголошення про причини та кількість часу затримки, із жахливою музикою… Очікування здавалося вічністю: ноги гули від постійного тупцювання на місці, спина боліла від “підпирання стін”, очі самі закривалися – відверто хилило на сон.

Звичайно, можна було б з приємністю провести цих півтори години, якщо б у залі вмикнули ритмічну музику. Тоді хоч якась частина відвідувачів спробувала би розважити себе танцями, аби не заснути. Але натомість у залі лунали ремікси на пісні, популярні у 80-их… Очікуючи концерту в стилі рок, з елементами джазу та електроніки, важко було себе «перемикнути» на «Modern TalkingYou’re My Heart, You’re My Soul», або «Комбінацію – Бухгалтер, милый мой Бухгалтер!». Остання композиція, до речі, просто «вбила». Присутні жартома запитували, чи туди вони потрапили і чи саме тут має відбуватися концерт «Бабурки», мовляв, можливо він уже в іншому приміщенні десь триває.

Оскільки ніяких кондиціонерів у цьому нічному клубі не передбачено, або ж  влітку вони не працюють, то в залі стояла неймовірна задуха. Страшенно хотілося пити, тому ми з друзями підійшли до барної стійки, аби придбати бодай мінералку. Ціна маленької пляшечки – 10 грн. Порахувавши, скільки нас, та скільки доведеться заплатити, ми вирішили краще «затаритися» у супермаркеті, що поруч із «Ареною». Яким же було наше здивування, коли біля кас ми побачили довжелезні черги людей з такими ж рожевими паперовими браслетиками-пропусками в клуб, як і у нас. Думаю, було б непогано, якби Арсен Мірзоян тоді зіграв саме там. Адже він, як і  гості закладу і сам нудився тих півтори години очікуючи дозволу адміністрації “Arena hall” вийти на сцену. Тому залишалося б лише апаратуру поставити в супермаркеті і «Вперед!» – тут і кондиціонери справні, і, здавалося, усі прихильники творчості з темного душного підвалу “Arena hall” вибралися саме сюди. У черзі я чула, як дівчата обурювалися: «То все ті кляті маркетологи «Арени» так придумали, щоб люди чекали в жарі. Чим довше чекаємо, тим більше п’ємо. То вони затягують концерт, шоб заробити». Важко сказати, хто і що придумав, але за дві літри мінералки я заплатила стільки ж, скільки внизу в клубі мала б дати за півлітри…

Звичайно ж, що в нічний клуб зі своєю водичкою не впускають. Тому велика подяка охоронцям, які люб’язно порадили залишити пляшки біля них і час від часу виходити та прохолоджуватися саме тут. Ну, все ж, це краще, ніж залишатися зовсім спраглим.

Хоча за весь час виступу Арсена Мірзояна особисто нам виходити не хотілося ні на секундочку – ми забули про усі потреби, незручності, невдоволення, та поринули у взаємний обмін потужною енергією між «Бабуркою» та присутніми в залі. З Арсена Мірзояна піт котився градом, а його сорочку після виступу можна було викрутити. Не уявляю, як на мініатюрній сцені, під гарячим світлом прожекторів, під низькою стелею, що єднала того вечора сотні тернополян, він відпрацював півторагодинний концерт.  Мабуть просто знав, що цього потребує маленьке дитяче серце. Адже того дня нас всіх об’єднала одна мета та думка про хлопчика, якого більшість присутніх ніколи й не бачила, але з історією якого заочно познайомилась завдяки талановитому виконавцю та сталевому голосу України Арсену Мірзояну.

Ось такі скриньки тримали волонтери

Після концерту та автографсесії волонтери оголосили суму, яку передадуть на лікування Толику – це 11 429,30 грн. Ці кошти виручені не лише від продажу квитків на концерт Арсена Мірзояна, а ті, котрі тернополяни додатково кидали у скриньки волонтерів, яких тут було чимало. Так, я навіть бачила тернополянина, котрий дізнався про благодійний концерт від друзів, але творчістю Арсена не цікавився. Тому він просто прийшов до “Арени”, аби вкласти і свій благодійний внесок. Він залишив гроші у скринці, але не залишався на виступ Арсена.

Але насправді коштів цього дня було зібрано більше. Як повідомив “Погляду” арт-директор “Арени Холл” Михайло Лилик, із грошей, виручених з продажу квитків, понад 5 тис. грн оплатили за звукову апаратуру зі Львова. Він пояснив, що такого рівня апаратура тернопільських фірм “Бастер” та “Шлягер” того дня була задіяна на великих концертах у столиці та Тернополі, тому в місті просто не було потрібного обладнання. За його словами, нічний клуб “Арена хол” також вніс свою лепту в благодійність від Арсена Мірзояна, адже відмовилася від прибутку, який міг би отримати, якби тут проводилася звичайна вечірка. Окрім того, “Arena hall” оплачувала і побутові витрати команди Арсена з восьми чоловік: на харчування, послуги таксі, тощо. Що ж до затримки концерту, то у “Arena hall” пояснюють, що зазвичай вечірки у них розпочинаються о 22.00, але виступ зірок та відомих діджеїв, в залежності від ситуації, стартує тоді, коли є достатня кількість відвідувачів та публіка готова зустрічати  гостя вечірки.

Отож мої висновки:

Мінуси даного заходу – півторагодинна затримка концерту без попередження, що “так має бути”; задуха; невиправдані накрутки на мінералку; незрозуміла музика на період очікування гурту; непроінформованість волонтерів щодо того, що частина суми від продажу квитків – на апаратуру.

Плюси даного заходу – концерт зірки такого рівня приверне увагу багатьох до порятунку Толіка Головатого; сума, зібрана під час цього концерту є чималою і іншими способами зібрати її не вдалося б; завдяки Арсену Мірзояну вдалося вирішити ще й велику і серйозну проблему із банківською карткою, яку банк заблокував через спробу зловмисників викрасти з неї кошти. Але це вже зовсім інша історія, яку ви зможете дізнатися тільки на сайті “Погляд”. Незабаром.

Люба Вовк, новини Тернополя “Погляд”, фото з офіційної групи “Arena hall”, фотоагенство “Дубельтівка”

-1 thoughts on “Чи готова “Arena hall” до великих концертів, або Як ледь не завалили благодійний виступ Мірзояна у Тернополі

  • 19:22 | 1.07.2013 о 19:22
    Permalink

    Дякую за пояснення затримки концерту. Дуже цікавив цей момент. Щодо задухи, цін на воду, інших напої які несподівано закінчились у барі, жодного пояснення щодо затримки – все влучно, краще не напишеш. Ще мене вразив той ведучий, який спочатку оголошував виступ, а потім не дав його нормально завершити та заспівати Арсену на біс.
    Але концерт був надзвичайний! Таких приємних емоцій давно не отримували. Щось в Арсенові є таке незрозуміле, що заворожує і тримає тебе від початку до кінця в якомусь дивному дуже приємному стані. Стані комфорту і відчутті любові.
    P.S. За пісню “Ніч”, і останню пісню про “Чорні очі” ДЯКУЄМО!!!!! ЦЕ БУЛО ЩОСЬ НЕЙМОВІРНЕ!!!

Коментарі вимкнені.