Проблема сміття у Тернополі не цікава державі
Cвого часу Тернопіль називали зеленою оазою України. Втім, сьогодні місто цей статус втратило. А суперечки довкола сміттєвої проблеми безрезультатно точаться вже більше десяти років. Щоразу нова влада обіцяє вирішити її, однак досі все без змін. Як доказ цього, – сміття з Тернополя надалі вивозять у Малашівці, а сміттєпереробна лінія, як і завод, наразі «будуються» лише на словах. Як вважає керівник громадської ради при Тернопільській міській раді з питань екології, голова ГО «За чисте місто!» Антон Рекуш, питання сміття зумовлене, насамперед, політичними і фінансовими факторами. Окрім того, держава цій проблемі Тернополя не надає надто великого значення. Докладно про це – в ексклюзивному інтерв’ю Антона Рекуша для «Тернопільської липи».
– Яким чином громадська рада з екологічних питань долучається до вирішення проблем міста?
– Ідей у громадської ради чимало. Зокрема, є програма озеленення міста. Однак місцева влада говорить про недофінансування екологічної сфери. Тому наразі реальне втілення у життя будь-яких проектів впирається у кошти.
Також у нас є задум висвітлювати інформацію про екологічний стан міста, щоб люди знали про якість питної води, продуктів, стан загазованості повітря тощо. Приміром, всім відомо, що вода, яка тече з наших кранів, не відповідає санітарно-гігієнічним нормам. Але відкрито про це ніхто не говорить. Утім, аналіз води має проводитися приблизно щоквартально по 72 показниках, а натомість, це здебільшого роблять по 20. Влада або «Тернопільводоканал» повинні хоча би давати поради тернополянам стосовного того, як її зробити придатною для вживання.
До речі, до складу громадської ради з екологічних питань входить представник педуніверситету Любомир Царик. За його словами, у вузі є лабораторія з ліцензованим обладнанням, де можна проводити екологічну діагностику. Проблема в тому, що її результати не мають офіційного статусу, хоча є достовірними. А задля аналізу стану повітря шукатимемо варіанти співпраці з гідрометеостанцією.
– Проблема сміття у Тернополі існує кілька років. На якому етапі її вирішення?
– Зараз турбує доля сортувальної лінії сміття, котру планують встановити, як мені відомо, у Зборівському районі. Тернопіль є одним із десяти міст України, включеним у проект, в рамках якого будуть побудовані сміттєпереробні заводи. Відтак, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ, спільно зі Світовим банком, виділять для нашого міста 24 мільйони гривень. Однак як саме цими коштами розпоряджатимуться і на що їх витратять, особисто мені невідомо. Швидше за все, гроші буде спрямовано на сміттєсортувальну лінію, адже, щоб збудувати сміттєпереробний завод, потрібно щонайменше кілька десятків мільйонів доларів! А от сміттєпереробна лінія є економічно вигідним проектом, оскільки потім можна буде збувати сировину для виробництва вторинної продукції.
– Сміттєва проблема криє у собі політичне підгрунття?
– Гадаю, проблема сміття у Тернополі – це симбіоз політики і фінансування. Саме ці два важливих фактори призупинили її вирішення. Пригадую, за каденції діяльності попереднього мера, інвестори пропонували наступний проект: на території колишнього «комбайнового» збудувати сміттєспалювальний завод. Представники громадської організації «За чисте місто!», в тому числі і я, виступили проти такої ідеї. Адже діяльність сміттєспалювального заводу завдала би місту великої екологічної шкоди.
– Чому це питання досі не владнали?
– Якби центральна влада проявляла більше уваги та бажання питанню сміття в Тернополі, його би вже давно вирішили. Можливо, якимось інвестором готується потужний проект, що захопить половину, а той усю Україну?! Місцева влада таких глобальних проблем самотужки не вирішує. Проте наразі, як на мене, сміттєва проблема Тернополя державі не цікава.
– Сміття з міста надалі вивозять у Малашівці?
– Так, хоч це й несанкціоновано. На жаль, ситуація з вивезенням сміття є невтішною, але іншої альтернативи у цій ситуації поки що немає. Як мені відомо, з місцевого бюджету направляються значні дотації, доплати Малашівцям за вивіз сміття. Однак це питання треба обов’язково владнати, адже в селі суттєво зросла захворюваність на рак та легеневі недуги.
– Що можете сказати про культуру поведінки зі сміттям у нашому місті?
– Власне, такий захід, як День Землі, має сприяти вихованню та підвищенню рівня культури, зразкової поведінки людей з відходами власного споживання. Це, до речі, не менш важлива проблема. Раніше до цієї справи долучалася церква. Так, у селах священик призначав людей, які відповідали за чистоту конкретної території. Тому громадська рада з екологічних питань підготувала звернення до релігійних організацій різних конфесій, щоб церква на духовному рівні окреслила екологічні проблеми.
Безумовно, до культури поведінки зі сміттям треба привчати ще змалечку. Ми звернулися до місцевої влади з пропозицією проводити в школах уроки екології, дитячі свята, концерти за участю популярних співаків чи музичних груп. Також було би добре, коли б соціальну рекламу на цю тематику транслювали місцеві телеканали. Адже проблему екології необхідно популяризувати, постійно говорити про неї.
Громадська рада вважає, зокрема, що потрібно збільшити кількість урн для сміття в місті. Так, у парку імені Шевченка сміттєві урни розташовуються через 300 метрів і більше, а варто, на нашу думку, – до п’ятдесяти. Саме такий варіант й пропонується у програмі благоустрою міста,до розробки якої громадська рада значною мірою долучилась. Але, з іншого боку, покласти обгортку від цукерки в кишеню, а потім викинути її у смітник, кожному з нас зовсім не важко, тому зрозуміло, що проблема не лише у відстані між урнами, а в рівні загальної культури. Люди повинні просто знати, що аби було чисто, потрібно не смітити!
– Чи прижилося у Тернополі нововведення щодо сортування сміття?
– Як на мене, то тернополяни ще довго будуть звикати до нього. До слова, німці до сортування сміття привчалися близько десяти років, а на популяризацію такого способу викидання відходів влада витратила мільярди доларів. На сучасних сортувальних лініях є спеціальні роботи, які цим займаються. Якби в держбюджеті знайшли необхідну суму, було би значно доцільніше та ефективніше придбати таку техніку.
Механізм привчити мешканців сортувати сміття є складним. Як один з можливих варіантів – це їхнє фінансове заохочення. Зокрема, можна безкоштовно видавати людям пакети для сміття. Однак треба врахувати, що мешканці невеликих квартир старого планування, скажімо, «хрущовок», навряд чи зможуть у себе в помешканні знайти місце для кількох смітників!
Завжди актуальним буде вирішенням цього питання за рахунок відсортовування від сміття органічних продуктів, які далі можна використовувати як добрива. Цю ідею громадська рада висунула на минулому своєму засіданні. Проте, як завжди, все впирається у відсутність коштів, але ми надалі будемо шукати шляхи вирішення цієї ситуації.
– Щоб зберегти природу на Землі, треба позбутися людства, – так невесело жартують космонавти. Як пояснити людям, що питання збереження чистоти довкілля перебуває в особистій компетенції кожного з нас?
– Проблема сміття, насамперед, існує у свідомості людей. Тому кожен має починати із себе, з власних вчинків. Скажімо, коли ми з друзями відпочиваємо на природі, обов’язково прибираємо сміття за собою. І переконаний, що якби всі так робили, повсюди було би набагато чистіше.
Громадська рада з питань екології подала ініціативу створити в місті екоінспекцію. Влада підтримала цю ідею, і ми власне вже розробляємо такий проект. Отож, це мають бути інспектори, які працюватимуть на громадських засадах. Вони будуть уповноважені шрафувати, притягувати до адміністративної відповідальності людей за поведінку, яка завдає шкоди довкіллю, інформувати населення про такі випадки через ЗМІ, навіть вивішувати імена порушників на білбордах. Такі дії, переконані, дадуть можливість додатково наповнювати місцевий бюджет.
Ще є ідея, присвячена проблемі газонів. Скажімо, ми відслідковуватимемо автомобілі, припарковані на газонах, і штрафуватимемо їхніх власників.
Коментарі вимкнені.