На Тернопільщині аграрії цинічно забруднюють річки

В області спостерігається тенденція до збільшення кількості поголів’я корів та тваринницьких комплексів у цілому, зокрема, мова йде про свинарство, переробку с/г продукції. На жаль, наші аграрії розвивають тваринництво по-європейськи, а наслідки діяльні ліквідовують варварськими методами. У результаті справи з переробкою відходів тваринництва не вирішуються.

– Приємно, що на Тернопільщині будується один із найбільших у світі комбінатів з переробки картоплі, але передовий досвід тут планується застосовувати тільки в частині виробництва продукції, – говорить начальник управління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області Орест Сінгалевич.

Власники підприємств додумалися  ліквідовувати наслідки своєї діяльності, будуючи лагуни. Це цинізм вищої категорії. Принцип полягає у наступному. Декілька гектарів землі заливають цими відходами. Але перед цим їх профілюють, укладаючи плівкою, нібито для ізоляції від підземних горизонтів. Туди ж зливають відходи. Вони  розшаровуються, важка фракція лягає на дно і її неможливо вибрати, бо, застосовуючи механічні засоби, можна пошкодити плівку.  Натомість зверху рідку фракцію відкачують насосами для вивезення на поля. Взимку у це ще можна повірити, а влітку ж усі поля засіяні. Як наслідок, усі ці відходи час від часу потрапляють в річки, – пояснює Орест Васильович.

Навколо Тернополя розбудовуються прекрасні села з великими будинками, які мають усі зручності – ванну, басейни, сауни тощо. Виникає запитання: а куди після цього дівається вода? Скидається у так званий вигріб, який, як мінімум, мав би бути водонепроникним. Той же господар за 10 м від цього вигребу облаштовує собі свердловину. Отримуємо, образно кажучи, мале коло водообігу, а населені пункти знаходяться на фільтраті. Сьогодні жоден орган самоврядування не проявив ініціативи розвинути екологічну інфраструктуру населеного пункту, наприклад, побудувати єдиний водопровід, каналізацію, каналізаційні очисні споруди, – пише  Номер Один.