За 33 місяці полону жодного листа: додому з полону повернувся Володимир Бурій із Тернопільщини

Про це кореспондентові Укрінформу розповіла мама військовослужбовця Ганна Бурій.

«Про те, що син потрапив у полон я дізналася із відео на російських телеграм-каналах. Були відео, як їх брали у полон. Їх здав місцевий житель – колаборант. Він єдиний залишився у тому селі. Він приходив сваритися до хлопців, чого вони тут воюють. І тільки він відійшов від них, прийшли росіяни», – пригадує Ганна Бурій

Жінка розповідає, що коли син був у полоні, ми не отримували жодної звістки від нього – він не дзвонив, не писав. Але ми спілкувалися зі звільненими з полону, показували їм фото і вони нам розповідали про Володю.

«Він спершу був у Луганській області в колонії. Через рік і пару місяців їх перевели в Алчевську колонію, де утримували хворих і знесилених полонених», – розповідає мати.

Вона додала, що вчора весь день не випускала з рук телефон – її попередили із Координаційного штабу, що буде обмін.

«Після 15:00 я пішла до церкви і вимкнула звук у телефоні. Думала, вже хлопців обміняли і Володі серед них немає. Тому не чула, коли мені телефонували з Координаційного штабу, щоб повідомити, що мій син вже в Україні. А коли вийшла з церкви, то люди мене почали вітати і розповіли, що Володю обміняли. Важко передати мої відчуття в ту мить… А вже через кілька годин ми говорили із сином. Я відразу впізнала його голос…», – пригадує жінка.

За її словами, це були дуже складні три роки очікування.

Володимир Бурій із села Оліїв Зборівської громади на початку повномасштабного вторгнення записався у тероборону. З травня брав участь у бойових діях на Луганщині. 10 березня у нього був день народження.

Загалом із полону 19 березня повернулося 12 жителів Тернопільщини.