Війна за історію

Олег та Наталія Кіналь із Володимиром Білінським.
Олег та Наталія Кіналь із Володимиром Білінським.

Для того, щоби створити серію «Славетні князі Галицькі-Острозькі» тернопільський художник-графік Олег Кіналь три роки вивчав історичні матеріали, працював із архівними документами, консультувався з відомим істориком Володимиром Білінським.

А почалася їхня співпраця з того, що обкладинка книжки історика «Країна Моксель», над якою працював Олег Кіналь, так сподобалася авторові, що він запропонував проілюструвати нове видання. Почалася робота над трилогією «Україна-Русь», зокрема, другою її частиною «Князі Галицькі-Острозькі».

Виставку серії «Славетні князі Галицькі-Острозькі» вже презентували на форумі видавців у Львові. Постійну експозицію портретів відкрили у Національному університеті «Острозька академія» до його 440-річчя — ці портрети подружжя Кіналів подарувало у музей начального закладу. Портрет князя Констянтина Острозького, який командував об’єднаним військом Польщі, Литви, Руси і переміг Московське військо під Оршею 500 років тому, подарований послу Литовської Республіки в Україні Марюсу Януконісу. Портрети канонізованих князів Острозьких — Федора та Костянтина Василя тепер зберігаються у Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета .

Олег Кіналь продовжує працювати над галереєю образів князів. У своїх графічних роботах художник витримав канони класичного парадного портрету.

— Створюю портрети, часто опираючись на існуючі образи, але, крім того, шукаю інформацію в європейських архівах: перерив Краківський, Варшавський, Віденський, користуюся інтернет-ресурсами. Звісно, інформацію надає Володимир Білінський, підказує в яких документах є потрібні матеріали. Цінні та важливі для роботи консультації мистецтвознавця Національного університету «Острозька академія» Миколи Бендюка і проректора того ж  навчального закладу Петра Кралюка, прискіпливих до дрібниць. Крім того, мені дуже допомагає дружина Наталя.

Запитую, чому саме рід Острозьких?

— Історики вважають, що рід Галицьких переріс у рід Острозьких, і цей перехід вирваний з історії, тому важливо її відновити, — відповідає Олег Кіналь.

Наталія Кіналь доповнює:

— Нині мало хто знає, що Острозькі були найбагатшою родиною Європи. Це були некороновані королі Речі Посполитої. Сини Констянтина Острозького — Ілля та Констянтин Василь були близькими друзями Сигізмунда ІІ. У нас розкручують Яна Тарновського, але ж достеменно навіть не відомо був він тут, чи не був. Зофія Тарновська була одружена із Костянтином Василем Острозьким і за посагом наше місто перейшло до Острозьких. Сталося це восени 1567 року, майже 450 років тому. І саме за Костянтина Василя був період розквіту міста, а ми піаримо Тарновського.

До речі, перший портрет серії був саме Констянтина Василя. Що ж до того, чия особистість приваблює найбільше, Олег Кіналь відповідає, що всі князі роду були непересічними.

— Мені дуже подобається постать Дмитра Острозького. Він прожив мало, але залишив дуже важливий слід. Коли презентували проект на форумі видавців у Львові, молоді його портрет дуже сподобався, адже він має дуже сучасний вигляд. Мені цікаві особистості жінок роду, але поки мені вони важко даються. Адже це графіка, тут важить точність ліній, а жіночність у них передати дуже важко.

До розмови приєднується пані Наталія. Вона відзначає:

— Жінки цього роду просто фантастичні. Ось наприклад, Данило Галицький та Василько Романович втратили батька у дуже малому віці, їхня мати, вдова Романа Великого княгиня Анна, віддала їх на виховання до польського та угорського королівських дворів. Анна була регентом при малолітніх синах до часу, коли Данило став правити у Володимирі самостійно — тоді пішла в монастир. Ви можете собі уявити, якою сильною була ця жінка?  А донька Іллі Острозького та Беати Костелецької (за деякими версіями незаконнонароджена донька польського короля Сигізмунд І) Гальшка Острозька, була однією з найбагатших жінок Європи. На шлюб із нею «полювала» чи не вся польська шляхта. Її історія — гостросюжетна трагедія з викраденнями, вбивствами та заміжжями. Останній чоловік Гальшки — Лукаш Гурка зіслав її у Шамотульський замок. В його вежі Гальшка прожила близько чотирнадцяти років, після смерті Гурки, у віці 34 роки вона повернулася до Острога. За кошти і за заповітом Гальшки була заснована Острозька академія – найстаріший навчальний заклад України. Зачепити бодай трохи історії, і відразу підніметься величезна глиба. Нас вчили по-одному, а коли читаєш архівні документи, бачиш, що все було по-іншому.

Наостанок варто додати, що праця художника — не просто створення графічних творів як естетичних робіт. Вона переслідує глобальну ціль — повернути Україні її історію. Адже, як відомо, найбільші війни нині точаться саме на ідеологічному рівні.

— Не тільки історія як бачення подій, а й бачення того, який вигляд мали наші князі, були ідеологізовані. Їхні образи створювалися такими, якими вони були вигідні режимам. Пригадую, як Володимир Білінський казав, що вже дивитися не може на тих старих бороданів зі стомленими обличчями, якими князів традиційно зображали. Коли дивишся на радянські портрети наших князів, постійно виникає запитання: як такі люди могли вигравати битви, впливати на події в Європі? Вони мали бути зовсім іншими. Історія завжди була візуальною, тим більше нині. Тому треба створити правдиві образи, — переконаний Олег Кіналь. — Совок і Польща навмисне стирали нашу історію. Нині мусимо забрати своє, а коли ми заберемо свою Україну-Русь, Росію чекає фіаско. Нині триває війна за нашу історію. Коли буде правдиве висвітлення історії — нам буде набагато легше воювати — нація одразу підніметься. Головне збудувати свій фундамент та пред’явити нашу монополію на Україну-Русь – на культуру, духовність. Зрештою, можливо, не було б і війни, якби ми добре знали свою історію.

Анна Золотнюк.

Ілюстрації: роботи Олега Кіналя.

 

Коментарі вимкнені.