Перевертні під видом повстанців УПА на Тернопільщині

ЦК КП(б)У зобов’язала обкоми і райкоми КП(б)У, наркома внутрішніх справ  Рясного, наркома держбезпеки  Савченка, начальника погранвійськ НКВД . Бурмака і Демшина, начальника внутрішніх військ НКВД Українського округу  Марченко,  начальників обласних і районних органу НКВД і НКГБ:

…для уничтожения каждой малой или крупной банды выделять специальный, подвижной боевой отряд с вклолючением в него хорошо подготовленных разведчиков, оперативных, партийных и советских работников. Указанный отряд обеспечивать агентурными данными, средствами связи и не обременять тыловым хозяйством (обозы, кухни и т. п.). Отряд должен отыскать   банду, преследовать ее до полного уничтожения, независимо от того, в какой район или область эта банда будет уходить…»

В “операціях проти УПА” в 1945 році було задіяно 58,5 тис. співробітників НКВД-МДБ. Як засвідчують документи, за 1945 рік між МДБ та УПА відбулося близько 1500 боїв та військових сутичок, де радянська сторона втратила до 15 тисяч вбитими. По Тернопільській області  було 2540 боїв, де загинуло 3500 солдат НКВД. По Збаразькому районі  160 боїв,  240 солдат НКВД,  у Вишнівецькому районі 185 боїв, 180 солдат НКВД. Як бачимо із рапортів та донесень, керівництву МДБ ліквідувати УПА за 1946 рік не вдалося. Все це вартувало М. Хрущову посади першого секретаря КП(б)України. Його в березні 1947 року замінили Л. Кагановичем. З цього часу війна з УПА повністю перейшла із рук партійних органів у компетенцію військово-чекістських кіл. Тому зразу відбулися в силових структурах кадрові зміни. З Москви  була дана команда створювати спец групи під видом вояків УПА на місцевих рівнях за кількістю трьох-п’яти солдат щоб займатись провокаційною діяльністю на підрив патріотизму визволителів – вояків.  Репресивні загони обласного Тернопільського НКВС-МДБ діяли під виглядом національно-визвольних загонів УПА, а потім боївок служби безпеки проводу ОУН (СБ). Ці угруповання “вирішували” наступні завдання – фізичне знищення районованих керівників ОУН та командирів УПА. Чинили пограбування по селах області і вбивства місцевих жителів під іменем ОУН-УПА з метою широкої компрометації національно-визвольного руху. Проникали в обласного та районних структур Проводу ОУН з метою дезорганізації і подальшого знищення УПА зсередини. Влаштовували політичні провокації з метою ворожого налаштування українців  на Західній Україні:

Першим документом, згідно з яким політичні провокації, грабунки, вбивства, замаскованим терором  є “Лист наркома внутрішніх справ УРСР В.Рясного № 2070/сп від 20 серпня 1944 р.” на адресу секретаря ЦК КП(б) України Д.Коротченка. В цьому документі нарком наголосив на необхідності розпуску партизанськоїдивізії ім. С. Ковпака, яка перебувала під командуванням генерал-майора П. Вершигори, і створення на її основі спеціальних бойових груп для боротьби з УПА. Партійні органи прийняли і утвердили цю пропозицію, і скоро це з’єднання вже діяло як “формування і/ лУПА”. Його діяльність і сьогодні засекречена і потребує подальшого дослідження. Більшість провокаційно-терористичних груп НКВС-МДБ під виглядом УПА діяли у Волинській, Рівненській і Тернопільській областях, хоча їх можна було зустріти і в інших місцях західноукраїнського регіону. Так у березні 1945 році управління НКВС у Тернопільській області створило спецгрупу “Бистрого” під керівництвом начальника відділу боротьби з бандитизмом майора держбезпеки Соколова. Цей підрозділ у кількості 60 чоловік “плідно функціонував понад півроку під виглядом відділу повстанського підрозділу СБ”. Скільки терористичних актів і вбивств він організував – невідомо, бо до цього часу засекречені документи. Однак у рапорті Соколова начальнику І відділу ГУБ НКВС УРСР генерал-майору держбезпеки Горшкову наголошено, що за “діяльність групи та за “заслуги” Соколова було представлено до звання Героя Радянського Союзу. У цей же час були створені спецгрупи в кожному районі  Тернопільській області, які діяла під виглядом УПА  в складі 3-5 чоловік діяла до кінця 1946 року. За цей час вони провела близько 500 операцій, в результаті яких було вбито 326 воїнів УПА і ще 140 було затримано. Слід наголосити, що жертвами діяльності таких спецгруп переважно ставало цивільне населення. “Робота” МДБ під маскою УПА нагнітала і без того напружену ситуацію в області, спецгрупи намагалися досягати своєї мети будь-якими методами, шляхом “колодязних операцій, масових убивств населення, терору та провокацій”, їхня терористична діяльність негативно сприймалася не тільки українським народом, але й стимулювала УПА для подальшої боротьби з окупантами-азіатами, терористами, гіршими за німецько- фашистських окупантів:

Як засвідчують джерела, тільки в 1944 – 1946 роках в чекістсько-військових діях проти українського народу та його захисників з УПА було проведено 39 тис. 773 чекістські операції, під час яких було вбито 103 тис. 313 повстанців, затримано безневинних 110 тис. 785 чоловік, під страхом смерті взято в полон – 50 тис. 058. Безпідставно арештовано 13 тисяч 704 та 83 тис. 284 особи, хто виявив хоча б найменший спротив режиму, так звані “антирадянські елементи”. Аналогічні дані по Тернопільській області  4 тисячі 452 чекістські операції, під час яких було вбито  7 тис 240 повстанців, затримано безвинних 14 тисяч.

Звіт майора НКВД Соколова

28 января 1946 года

Совершенно секретно

ГЕНРАЛ-МАЙОРУ товарищу ГОРШКОВУ

Майор /СОКОЛОВ/

“Группа, действующая по районам Тернопольской области как контрольный отдел СБ, в своих действиях неуловима бандитами. Боевики группы, одетые в красноармейскую форму, останавливаются в селах близ райцентра, готовят схроны, где можно допрашивать, и ночами, переодевшись в смешанную форму, выезжают на операции для захвата заранее намеченных объектов. Командиры отделений спецгруппы имеют свою агентуру, т.н. информаторов “СБ”, такая агентура нами вербуется под видом СБ, как бы для наблюдения за поведением “виддилов” и кущей, а также за почетами3 проводников, мы для информаторов делаем видимость, что мы наблюдаем за проводниками, чтобы они не связались с ненадежными людьми. Таким образом, от такой агентуры мы узнаем, где, какие “виддилы” проходили, в каких селах останавливались, или остановились, а также узнаем, где и куда проходили почеты проводников и где квартируют. Существенным недостаком опергруппы является, что нет у нее постоянной войсковой группы /зимой целесообразно — иметь конную группу, хотя человек 15-16/. Бывает много случаев, когда группа сталкивается во время своей работы с бандитами, вступает с ними в перестрелку, и получается, что за перестрелкой проваливают свою работу, а преследовать и уничтожать банду, случайно попавшую, группе не представляется возможным, так как группа все-таки для войсковых операций малочисленна, она в своем составе на сегодняшний день имеет 27 человек при вооружени пять ручных пулеметов, 22 автомата, остальные винтовки, у пулеметчиков и командиров отделений пистолеты и у всех бойцов в достаточном количестве гранаты. Для передвижения группа имеет 5 парных повозок и двух связных верховых лошадей”.

Потім майор Соколов перевів свою спецгруппу до Чорткова і передав “перевертнів” оперуповноваженому місцевого НКВД. Такі переводи спецгрупп з одного району в другий практикували часто – щоб запобігти  їх разсекреченню і ліквідації. «Когда я снова стал принимать группу, то увидал, что группа сильно разложилась, боевики стали воровать, ворованное продавать и пропивать, и спецгруппа стала иметь вид уголовной банды. Но все же это разложение имело и положительные стороны – на кражах и пьянках люди спаялись и желания бежать уже не было», – написав Соколов в тому ж рапорті. За досягнення  в борьтьбі з українським народом керівництво НКВД і Тернопільский обкома КП(б)У представив майора Соколова до нагорадження Золотою зіркою Героя Радянського Союза.

Після боїв і карательних акцій тіла вбитих солдат УПА чекісти везли до райвідділу чи обласному управлінню НКВД чи МВД. Там проводили пізнання – приводили родичів, захоплених в полон підпільників, чи місцевих жителів. Вбитих фотографували і складали протокол пізнання. Тіла залишали лежати для залякування місцевого населення, а потім «негласно закопували» в ночі. Міста захоронення  були засекречені.

Ось архівні документи

         Операции по ликвидации бандитов

                                                                                     Совершенно секретно
Из Львова

Москва, НКВД СССР   товарищу Берия

В ноябре 1944 года при проведении чекистско-войсковой операции в Лановецком районе Тернопольской области ранен и захвачен командир сотни УПА Романчук, уроженец с. Шкудов Ровенской области.

В ходе следствия установлено, что Романчук хорошо знает ряд лиц из числа руководящего состава ОУН-УПА. Исходя из этого, НКВД УССР было принято решение завербовать его и использовать в качестве командира спецгруппы под кличкой «Хмара».

Спецгруппа «Хмара» была сформирована из бывших партизан и легализованных бандитов численностью в 50 человек.”

У кожному районі були такі мобільні групи “перевертнів”, які під аидом воїнів УПА ходили по селах і провокували різні конфлікти. Діяли швидко. Робили напади на людей, вбивали, а потім  на другий день повідомляли, що вбивство зробили “бандерольці”. Такі групи складались з двох-трьох чоловік. Переодівались в одяг повстанців  і вирушали в друге село, де їх зустрічав місцевий агент   (сексот), і підводив до будинку, де проживала жертва перевертнів. Швидко, з шумом  проводили чорну справу і йшли, лишаючи одного свідка подій в живих. А на другий день, ті ж особи, але у військовому одязі ходили по сусіди допитах вбитих проводячи допити. Так формували в людей думку, що вбивцями є місцеві вояки УПА. Їх труба заарештувати, подивіться, що вони витворяють, вчора прийшли до ваших сусідів, а завтра прийдуть до вас. Так, що краще сказати, де їх можна знайти, де їх схрон. Так за такою методикою діяли “перевертні”.

Матеріали підготував ОЛЕГ КРИКУЛЬСЬКИЙ СМТ.  ВИШНІВЕЦЬ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *