3230 картин намалював за своє життя 54-річний шумчанин Михайло Грицаюк

Хоча для самого художника кількість робіт не надто важлива. Головне, на думку автора, аби вони захоплювали глядача. 

У планах – 5 тисяч картин

Полотна шумського митця дійсно закарбовуються у пам’яті. Одні вражають реалістичністю, інші – оригінальністю, а деякі стають джерелом натхнення. За 50 років творчості Михайло Грицаюк став відомий не лише в Україні, а й за кордоном. На його рахунку – 18 персональних виставок у рідному Шумську, Тернополі та Києві. 

Мистецька стезя Михайла Грицаюка бере початок із дитинства. «Я дуже багато малював, удома не було жодного чистого аркуша – все розфарбовував, – ділиться спогадами співрозмовник. – Пригадую, як вихователі дитячого садка привели мене на конкурс малюнків на асфальті, що проходив серед школярів. Тема була традиційна – мир. Я намалював прикордонника з собакою і за це отримав друге місце. У школі також не розлучався з олівцями та фарбами. Допомагав учителям оформляти кабінети. Після десятого класу отримав скерування на роботу у міську художню студію. Тоді це було досить престижно, не кожному такий шанс випадав. І в армії малював. Перші гроші за свої картини я отримав, коли служив у війську. Тоді й почав рахувати свої полотна. Три тисячі двісті тридцять вже створив. А мрію намалювати тисяч п’ять. Якою буде ювілейна картина – ще не придумав». 

Намальовані мрії

– Я ніколи не намагався наслідувати когось із художників, – продовжує живописець. – Малюю те, що бачу, чую і про що мрію. Натхнення до мене приходить спонтанно. Іноді починаю писати і без нього, а потім, гляди, і муза з’являється, немов апетит під час їжі. Часто беруся за пензель при похмурій погоді або ж коли настрій кепський. Тоді малюю квіти – великі, яскраві, ніжні. Картину розміром метр на метр створюю за один день.  Мої улюблені кольори – гарячі. Я з дитинства у них закоханий. Гарячими кольорами можна відтворити все – настрій, душу, ціле життя. На моїх полотнах багато пейзажів. До безтями люблю українську природу, особливо шумські краєвиди. Із захопленням зображую звірів і птахів. Часто малюю мрії. У моїй колекції є картина із зображенням річки і містка. Щось подібне ми відтворили цього літа в доньки на дачі в Одеській області, де протікає Дунай. Мрії завжди збуваються. Хай і не так швидко, як ми цього хочемо.

Обереги для воїнів

Зазвичай народний майстер України з живопису Михайло Грицаюк творить великі картини. Утім є у його колекції і серія мініатюр, розміром 20 на 30 сантиметрів, портрети, а також дерев’яні ікони. Чимало іменних образків митця стали оберегами наших військових на Сході України. Вправна рука шумського художника вимальовувала лики святих та зображувала біблійні сюжети на стінах храмів Рівненщини та Хмельниччини. У 80-х роках майстер  розписав дерев’яну церкву в селі Снігурівка Лановецького району, яка, на жаль, кілька років згоріла під час пожежі. 

Українські пейзажі, міські провулки, ошатні сільські вулиці  митець зображує не лише на полотнах, а й на стінах приватних будинків. Вони  приковують погляд, захоплюють простотою і вражають своєю незвичайністю. 

Марія БЕЗКОРОВАЙНА,

Газета “Сільський господар плюс”