Хвилина мовчання на честь Ігоря ШИЛІВСЬКОГО

Ігор ШИЛІВСЬКИЙ був майстром на всі руки — недарма мав позивний “Столяр”. Усе, за що брався 41-річний чоловік, вдавалося йому досконало. Разом із дружиною Ольгою власноруч збудували затишний дім у селі Дичків, де виховували доньку Тетяну та сина Назара.

Для своїх дітей він був надійною опорою, прагнув дати їм усе найкраще. Односельці згадують його як людину, яка ніколи не відмовляла в допомозі.

У березні 2023 року Ігор став до лав ЗСУ. Служив стрільцем-помічником гранатометника у механізованому батальйоні.

22 січня 2024 року його серце зупинилося під час бою біля Роботиного на Запоріжжі. Він захищав Україну до останнього подиху.

У глибокій скорботі залишились батьки Ганна Петрівна та Михайло Семенович, дружина Ольга, діти Назар і Тетяна, для яких він назавжди залишиться прикладом мужності та батьківської любові.