Бізнес на смерті: у Тернополі продають тіла покійників їх родичам

Житель села Буцнів Тернопільського району Андрій Басняк більше доби не міг забрати тіло свого померлого брата із судово-медичного моргу, що на території обласної психоневрологічної лікарні. За його словами, працівники цієї досить специфічної установи зробили все, аби він сплатив щонайменше одну тисячу гривень. Покійників тут видають лише через відвідування приватного салону ритуальних послуг, який функціонує у тому ж приміщенні. Пану Андрію нав’язували якісь незрозумілі послуги. Коли ж він відмовився, за бездиханного брата почалися справжні торги, неначе на базарі. Це тривало добу. В обласному департаменті охорони здоров’я обіцяють у всьому розібратися.

 Перший піарник – водій «труповозки»

Володимир Басняк помер у суботу, 1 лютого, ввечері. У цей час він перебував у своєму батьківському будинку у селі Буцнів Тернопільського району. Оскільки офіційно реєстрованим місцем проживання покійника був Тернопіль, то з міліцією приїхав і спеціальний автомобіль з судово-медичного моргу. Коли правоохоронці закінчили оформлення відповідних паперів, тіло накрили простинею і перенесли у згаданий транспорт. «Одразу запитав міліціонерів, як можна забрати тіло свого брата, – розповідає Андрій Басняк. – Вони мене відправили до водія автомобілю, який прибув з моргу. Цей чоловік одразу дав мені візитку і сказав: «Завтра подзвоните і вам там скажуть». Вже у хаті подивився на цей клаптик паперу, то побачив, що там є координати та номери телефонів приватного салону з надання ритуальних послуг. Жодних контактів офіційної установи не було».

На наступний день пан Андрій подзвонив по одному з номерів телефонів на візитці. У слухавці жінка, яка назвалась Олею, повідомила, що за видачу тіла він має сплатити більше тисячі гривень. На запитання, за які такі послуги, почув, що покійника одінуть та загримують. «Зі Львову приїхала ще й сестра Людмила, – продовжив пан Андрій. – На візитівці було одразу три номери. Вона взялася телефонувати по інших. Та кожного разу на тому кінці «дроту» виявлялася все та ж Оля. Ця жінка наполягала на оплаті за послуги. Ще й до того заявила, що у жодний інший спосіб ми забрати свого родича не зможемо. Тільки через їх салон-магазин».

 Торги за покійника тривали добу

Через кілька годин люди приїхали до будинку моргу. Там знов натикнулися на працівників салону ритуальних послуг. Увійти у приміщення і забрати тіло ніяк не могли, адже тут відбувається розтини та судово-медична експертиза. Стороннім вхід заборонений. «Майже всі двері були зачинені. Ми ще трохи поговорили з продавцями з магазину. Нам сказали, що ми можемо приїхати на наступний день,» – згадує Андрій Басняк.

Поки тривали підготування, якими займався пан Андрій, його сестра у понеділок знову поїхала в Тернопіль. «Час просто затягували, – здивовано розповідала пані Людмила. – Мені говорили, що іншого варіанту, як скористатися послугами салону, в мене немає. Далі ми просто почали торгуватися. Дійшли до ціни у 300 гривень. Мого покійного брата вдягли і таки віддали для поховання. На годиннику була вже майже 16-та».

Похорони відбулися на день від запланованого у понеділок, 3 лютого.

 Морги комерційних послуг не надають

Коли журналіст «Свободи» приїхав у морг, аби поцікавитися чому тіла покійників продають їх родичам, двері виявилися справді зачиненими. Але був дзвінок для виклику. Після кількох сигналів, вийшли працівники, які взнавши причину приїзду працівника ЗМІ, одразу сіли у припарковий автомобіль і кудись поїхали. Не працював у той час салон-магазин ритуальних послуг.

Оскільки контактувати було ні з ким, довелося звернутися до вищого керівництва медичної галузі області – директора департаменту охорони здоров’я ОДА Руслана Мостового. «Департамент охорони здоров’я до надання ритуальних послуг жодного стосунку не має, – зауважив пан Руслан, коли почув про конфліктну ситуацію. – Тіла видаються безкоштовно. Розтини чи експертизи, якщо вони необхідні за поданням міліції, здійснюються за рахунок бюджету і жодних коштів за це оплачувати не потрібно. Та якщо у приміщення моргу є якісь приватні структури, фірми, чи салони, то знову ж таки, департамент до цього жодного стосунку немає. Це приміщення може бути у власності чи міської чи обласної ради. Відповідно вони укладали з ними угоди про орендування площ».

Окремо чиновник прокоментував і дії водія спеціального автомобіля для транспортування небіжчиків у морг: «Якщо водій дав візитку родичам, напевне йому власник цього салону ритуальних послуг дав їх, знаючи що люди часто за таким звертаються».

Руслан Мостовий також захотів, аби Андрій Басняк чи його сестра звернулися до нього з письмовою скаргою. «Я хочу, щоб ви, як журналіст, довели цю справу до кінця, – додав керманич медицини області. – Я буду і цій справі помічником. Хай люди звернуться до мене з листом. Я обов’язково зроблю службове розслідування. Всі крапки над «і» поставимо. Враховуючий, що цей заклад є наш, зобов’яжу аби встановили на видному місці спеціальне оголошення чи інструкцію про те, які послуги надає охорона здоров’я. І цей перелік є безкоштовним. Все решта, як вдягання, гримування, продаж якогось додаткової атрибутики, не є нашими послугами. Кожна людина має право обирати місце придбання чи замовлення послуг там, де забажає».

 Свобода

-1 thoughts on “Бізнес на смерті: у Тернополі продають тіла покійників їх родичам

  • 18:14 | 26.03.2014 о 18:14
    Permalink

    хОДИЛИ СЛУХИ, ЩО У ЦІЙ ІСТОРІЇ БУВ ЗАМІШАНИЙ І ЛІКАР-ПАТАНАТОМ. І КАЖУТЬ, ВІДКУПИВСЯ. ТО ЧИМ ВСЕ ТАКИ ЗАКІНЧИЛАСЬ ЦЯ ІСТОРІЯ?

Коментарі вимкнені.