На Тернопільщині громада УПЦ КП хоче судитися з УПЦ (МП) за храм
Добитися права служити в церкві святої Анни у селі Кути Шумського району Тернопільської області прагне громада УПЦ КП, зареєстрована 29 вересня 2015 року. Храм приватизований і належить громаді УПЦ (МП) із 1997 року.
Вірні Київського Патріархату аргументують свої права на Богослужіння в сільській церкві тим, що вони доклалися до її будівництва у 1991-1997 роках, адже й самі були членами громади УПЦ (МП) до виходу з цієї конфесії. Нагадаємо, що частина вірних УПЦ (МП) покинула цю конфесію після того, як у серпні 2015 року її настоятель, будучи нетверезим, побився із тестем, а чернець, який його деякий час замінював, дуже часто поминав Московського Патріарха Кирила. У грудні ситуація в селі загострилася.
“16 серпня 2015 року парафіяльними зборами ми вирішили створити громаду УПЦ КП. 29 вересня ми отримали статут релігійної громади. Але потрапити до храму ми не змогли, – розповів кореспонденту РІСУ Володимиру Морозу староста громади Київського Патріархату і депутат Шумської райради від ВО “Свобода” Ярослав Мосійчук. – Мотивували тим, що вони збудували собі храм, а тепер нехай Київський Патріархат собі будує. Але ж церкву будували у 1991-1997 роках і гроші здавали всі люди. У мене є касова книга, в якій написано, хто скільки здавав”.
Як говорить парох громади Київського Патріархату у Кутах о. Василь Кравець, громада УПЦ КП зробила декілька спроб домовитися з громадою УПЦ (МП) про почерговість.
“13 грудня 2015 року ми відслужили біля хреста і хотіли поговорити з іншою громадою. Але службу затягнули до восьмої вечора… – говорить о. В. Кравець. – Ми згодні, що вони дозволяють нам служити у певні дні”.
Але домовленості на місці, чи при наступній зустрічі в Шумській райадміністрації сторони не досягли.
“Московський Патріархат звернувся до поліції і сказав, що 13 грудня має бути захоплення храму. Приїхало багато співробітників. Потім, коли ми зустрілися в райадміністрації, говорили, що храм будували спільно і коштував він у 1997 році 97 тис. грн. Це тоді було 50 тис. доларів. Ми казали, щоб поділити ту суму на дві громади. А вони говорять, що це для них забагато, – продовжує Я. Мосійчук. – На Миколая, 19 грудня, люди вийшли всім селом і почали блокувати вихід з церкви, але на територію не вступали. На Анни, 22 грудня, ми відправили Богослужіння і розійшлися. Вони знову скаржаться у поліцію. Проти мене вже є три судові позови. У селі відібрали 13 наших активних родин і от починають викликати: по 2-3 години потрібно у поліції пояснювати щось. Людей це напружує. Готуємо судові позови, але для чого це все? Отак разом будували, а тепер поділити не можемо. Збираємо гроші, бо суди дорогі. Адвокати майже всі відмовляють”.
Прихильники УПЦ КП у Кутах, за словами о. В. Кравця, є з кінця 1990-х.
“Я служу на парафії у сусідньому селі з 1998 року. Уже тоді у Кутах були люди, які хотіли бути в Українській Церкві – 20 домів. Ходили вони у Васьківці, Шумськ, Малі Садки”, – каже настоятель громади УПЦ КП.
Тож, як не парадоксально, але у Кутах яблуком розбрату між громадами став храм, будівництво якого завершилося 18 років тому!
Секретар Тернопільської єпархії УПЦ (МП) о. Степан Балан коментує, що громада їхньої конфесії у Кутах вважає такі пропозиції УПЦ КП провокацією, адже храм – давно належить їй.
“Там у громади всі документи в порядку. Вони ж відкрито заявляють, що всюди реєструють свої громади. Називають інші села, – розповів о. С. Балан для РІСУ. – Не дають нашим людям молитися. Я б не ставив так питання, що ми не пускаємо. Храм відчинений для всіх і якщо хочете молитися – моліться, але не зі священиком іншої конфесії. Тож питань, задавалось би, не повинно бути”.
Заступник директора Департаменту з питань культури, релігій та національностей Тернопільської облдержадміністрації Ігор Кульчицький пояснює, що громада УПЦ КП у цьому селі зареєстрована як новоутвореня, а не через зміну юрисдикції попередньої громади. “Власником культової споруди є громада, яка її будувала. Тож ми зареєстрували нову громаду згідно із законодавством, – коментує він. – Подальші відносини – справа жителів села. Вони можуть домовитися про використання цієї культової споруди за взаємною згодою. Або ж можуть доводити своє право на користування судовим шляхом, оскільки доклалися до її створення. Ми спостерігаємо за розвитком ситуації. Поки порушення громадського порядку не було. Обидві сторони ведуть діалог.
Коментарі вимкнені.