Тернопільщина у вишитих картинах

Карти Тернопілля, розшиті різнобарвним орнаментом, з вишиваними географічними позначками презентували 25 січня в обласному комунальному центрі туризму, краєзнавства, спорту та екскурсій.

Такі роботи виконали та презентували у рамках всеукраїнської історико-географічної експедиції “Україна вишивана”.

– Експедицію організували ще у 2007 році. Упродовж двох наступних років учні та педагоги збирали матеріали про вишивку на теренах свого району, – розповідає завідувач науково-краєзнавчим відділом центру туризму Михайло Фалінський. – У 2009 році ми записували інформацію про майстрів народної вишивки. А вже у 2010-11 роках вишивали адміністративну карту України та Тернопільської області.

Вишивану карту України презентували згодом у Національній опері до Дня незалежності. За словами пана Михайла, у столиці вона припала до душі багатьом. Тож, прикрасити такою картою власний кабінет виявили бажання відразу кілька чиновників.

– Карту України вишивали, дотримуючись трьох масштабів: один – до мільйона, один – до ста тисяч, один – до семисот п’ятдесяти тисяч, – пояснює Михайло Фалінський. – На ній немає адміністративних позначень – карта зшита тільки візерунками, орнаментом, який притаманний тому чи іншому регіоні за етнічним поділом.

А от карти Тернопілля презентували лише 25 січня. Їх вишивали у масштабі 1:250 тисяч.

– Робота над картою була клопіткою, – розповідає пан Михайло. – Аби більше дізнатись про вишивку власного району, діти ходили від села до села, записуючи інформацію з уст літніх людей. Вишивку рідного краю учні та педагоги досліджували під час канікул.

Представлені на виставці роботи відрізняються інформаційним наповненням – на одних зображений адміністративний поділ з назвами центрів, а на інших – райони без найменувань, але розшиті різними візерунками.

– На деяких картах вишили не тільки кожен населений пункт свого району, а й навіть позначки архітектурних пам’яток, річок, інші умовні позначення, – каже пан Михайло.

Під час пошуково-дослідницької роботи, за його словами, діти займались і волонтерською роботою. Вони очищали пам’ятки культури, пам’ятники воїнам УПА та січовим стрільцям, пам’ятні знаки Великої Вітчизняної війни. Спілкувались із солдатськими вдовами, цікавились історією політв’язнів. Записали з їхніх уст різноманітні історії.

До слова, найкращі роботи, у яких витримали масштаб та які розшили цікавим орнаментом, відіслали до Міносвіти у Київ. За клопітку працю дітей нагородили путівками до центрального табору туристського активу у Закарпатській області.

“20 хвилин”

Коментарі вимкнені.