У Тернополі покажуть анімацію дивовижної шахової партії 1916 року

17 березня у тернопільському Коза-барі покажуть анміцію шахової партії чемпіона світу з шахів француза Олександра Алєхіна. Початок о 18.00.

«На моє прохання, мене часто відвідували різні місцеві гравці, що дало мені змогу дати цілу низку маленьких сеансів гри, не дивлячись на дошку». (О. Алєхін).

В госпіталь були запрошені тарнопільскі шахісти і проти п’ятьох з них маестро грав “втемну”. Всі партії в цьому незвичному сеансі Олександр Алєхін виграв. Тернопільським глядачам покажуть анімацію однієї з цих партій, з несподіваними жертвами, які призвели до мату. Це відбулося у Тернополі 1916 р. Тернополян запрошують приходити зі своїми шахівницями.

Шлях до чемпіонства  Олександра Алєхіна (за матеріалами Вікіпедії)

З шахами познайомився у 7 років, серйозно почав грати у 12 років. У юнацтві багато грав за листуванням, що сприяло шаховому вдосконаленню. У «весняному» турнірі московських любителів шахів (1908) посів 1-е місце. Міжнародний дебют Алєхіна відбувся на 16-му конгресі Німецького шахового союзу у Дюссельдорфі (1908); у головному додатковому турнірі він поділив 4-5-е місця. Після турніру зіграв матчі проти Ганса Фарні (+1, −1, =1) та Барделебена — (+4, −0, =1). У (1908) виграв матч у Москві проти Блюменфельда (+4, −0, =1) та посів 1-е місце у турнірі московського шахового гуртка, виборовши право грати у Всеросійському турнірі аматорів. Переміг у цьому турнірі (отримав звання маестро) та підтвердив свій успіх на 17-му конгресі Німецького шахового союзу, поділивши 7-8-е місця з Дуз-Хотимирським.

В 1910-х рр. швидко увійшов до когорти найсильніших шахістів світу. Вдало виступив на міжнародному турнірі у Карлсбаді 1911 року — 8-11-е місце з О. Дурасом, П. Леонгардтом та С. Тартаковером. Найкращі результати у інших турнірах: 1912, Стокгольм — 1-е місце, Вільно — 6-7-е (з Г. Левенфішем); 1913, Схевенінген — 1-е, Петербург — 1-2-е м. (з А. Німцовичем); обидва отримали право грати у Петербурзькому турнірі гросмейстерів. Виграв матчі проти С. Левитського — 7:3 (Петербург, 1913) та Ед. Ласкера — 3:0 (Париж, 1913). На Петербурзькому міжнародному турнірі гросмейстерів (1914) посів 3-є місце (позаду Ім. Ласкера та Х. Р. Капабланки.

У ранзі гросмейстера дебютував на міжнародному турнірі у Майнгеймі (1914), який було перервано після 11-го туру через початок Першої світової війни. Перший приз присудили Алєхіну. В Росії шахіст вступив до армії. Після тяжкої контузії (1916) лікувався у шпиталі в Тернополі. Тут дав сеанс одночасної гри «наосліп», в одній із партій здійснив блискучу комбінацію, котру наводять у шахових підручника. У 1917—1918 кілька місяців жив у Одесі, після цього повернувся до Москви. Переміг у змаганнях найкращих московських шахістів та на 1-му чемпіонаті Радянської Росії (1918—1920). Деякий час працював слідчим у московському карному розшуку, а також перекладачем при народному комісаріаті закордонних справ. Одружився у 1921 році на швейцарській журналістці А. Рюгг, виїхав з нею за кордон, де залишився на постійне проживання. Після еміграції переміг на міжнародних турнірах: Будапешт (1921); Баден-Баден (1925).

У 1920-х рр. Алєхін наполегливо прагнув завоювати звання чемпіона світу. У 1927 у Буенос-Айресі зіграв матч проти Капабланки, вигравши який (6:3) став чемпіоном світу з шахів. Як чемпіон світу Алєхін перемагає у низці великих міжнародних турнірів: Кечкемет, (1927); Сан-Ремо, (1930); Блед, (1931); Лондон, Берн, Пасадена (усі1932); Париж, (1933); Цюрих, (1934); Еребру (1935).

Зіграв два матчі на першість світу проти Боголюбова у 1929 та 1934 рр. Матч 1929 року пройшов у містах Німеччини та Нідерландів. Алєхін переміг з рахунком 15,5:9,5. Матч 1934 року відбувся у містах Німеччини. Алєхін переміг з рахунком 15,5:10,5.

У 1935 році поступається званням чемпіона світу голландцю М. Ейве, але 1937 року бере переконливий реванш. У 1938-1939 між Алєхіним таМихайлом Ботвинником проходили перемовини про матч на першість світу, які перервала Друга світова війна. У 1946 перемовини про матч поновлюються, але завчасна смерть Алехіна завадила його проведенню. Останні місяці життя Алєхін провів у бідності в Португалії. Загалом Алєхін виступив на 87 турнірах, у 62 з них посів 1-е місце. Провів 23 матчі, у тому числі 5 матчів на першість світу; виграв 17 матчів, 4 звів унічию та 2 програв. Зіграв 1264 турнірні та матчеві партії (+735, -127, =402), багато з них відзначені призами за красу.