Трохи туристичної тактики для Дністра від Андрія Мельничука

Хай комусь стане в пригоді.

1.Вогнище.

1.1. сухі дрова – на деревах нижні гілки.

1.2. сокира при зборі хмизу не застосовується.

1.3. сокира туристам не дається.

1.4. ввечері на базі – перевірити клин в сокирі. Якщо сокира аж пересохле топорище – покласти на ніч в митницю з водою.

1.5. на ніч запас дрів, достатній для приготування їжі на сніданок, ховається в тенті в господарський намет (інакше його спалять туристи ввечері).

1.6. на вечір туристам лишається у вогні пару товстих полін (щоб не спалили хмиз).

1.7. хмиз з колючками не брати!

1.8. на стоянках, чим вищий схил, чим незручніший підхід, тим більше там дров (збирачі ліниві).

1.9. шнурок або довга гума для стягування в’язанки хмизу.

1.10. вогкі дрова поставити з відвітряної стінки вогнища для підсушки і захисту вогню від вітру.

1.11 перед тим, як покинути місце вогнища, залити його водою.

1.12. якщо на поляні є старе місце для вогнища, не започатковувати нове!.

1.13. перевірити (і очистити попелище старого вогнища) на предмет небезпечного сміття, типу шкляної тари,яка вибухає).

1.14 до кам’яного обрамлення вогнища не докладати нове каміння, воно тріскає і стріляє.

1.15 не спалювати смердюче сміття (типу пластику).

1.16. готувати їжі і сушити шкарпетки – паралельно!

1.17. кришку від казанка, знімаючи, класти на землю тільки внутрішнім вверх.

1.17. цупка полотняна тряпка, щоб знімати кришку та казанок.

1.18. дрова доцільно шукати, де топляк наносить купи (на поворотах, біля ріки).

1.19.від вогнища до найближчого намету максимальна відстань, тому що це джерело шуму і диму, а вогонь небезпечний для наметів.

1.20. дорога від вогнища до наметів має бути максимально простою, щоб п’яні туристи не позабивалися дорогою ввечері.

1.21. від річки, таяк багато носити господарського, вогнище має бути оптимально недалеко.

1.22. вогнище на обід має бути в тіні.

1.23. під час дощу натягуєься над вогнищем тент, високо, щоб не прогрів, куди також ховаються дрова.

1.24. на вітрі вогнище неефективне, треба знайти або створити заглиблення.

1.25. якщо кострове – рогачі, забиваються сокирою або великим каменем. Не бити рогачі по “вухах”, а лиш по основному стрижні!

1.26.На кам’янистому березі рогачі надійно укріпити підпорами з каміння і краще знайти місце, куди рогачі в землю залізають.

1.27. сокира і саперка – в чохлі.

1.28. використовувати фартух (якщо ноги голі) або джинси.

1.28. для піддуву можна використовувати насос (туристам не давати, перехідник зняти).

1.30.якщо на стоянці дров немає, загорнутими в тент і акуратно поламаними хмиз можна взяти з собою на борт.

1.31. для розпалу – сухий спирт чи шматок гуми (смердить) чи “екорозпал”.

1.32. зелені свіжі дрова не горять.

1.33 сокиру сильно не гострити, хтось поріжеться.

. 1.34 в костровому – джгутова пила та саперка.

1.35. сокирою працювати в напрямку, де туристи не ходять.

1.36. при виході на берег всім бажаючим дається побажання принести дрова.

1.37.кострове в господарській сумці, бо швидко тоне.

1.38. рогачі і все, що в сажі, перевозиться виключно в чохлі, щоб не замастити інше спорядження.

1.39. вогонь починається з хмизу, щоб закипіла вода, ближче до кінця даються дрова для граней, щоб жару вистачило на шашлик.

1.40 сірників-запальничок має бути кілька автономних, щоб не лишитися без вогню.

1.41. біля вогнища мати (пожежну) ємність з водою.

1.42. тринога чудова на кам’янистому березі (де не заб’єш в землю рогачі), але там може висіти лиш 1 казанок, а в нас є 2 казанки (основна страва і на чай) і рондель на засмажку.

1.43. рогачі – з двома “вухами” (“більший” і “менший” режими вогню, і арматурна перекладина). Арматура, якщо пам’ять не зраджує,

16 мм. Я бачив, як під двома казанками від сильного жару тонкіша гнулася.

1.44 коли погода не вітряна, не закладати вогнище суцільно дровами, залишати доступ у вогонь повітря (вогонь без нього добре не може горіти).

1.45. …