Молодь Бережан звернулась по допомогу аж до Президента

Молодь Бережан написала лист Призеденту України.

 Шановний пане Президенте !

       Звертається до Вас молодь громади міста Бережани, яка занепокоєна інформацією про можливе закриття Бережанської виховної колонії.

Ми наважились написати до Вас листа, бо переконані, що в рік, який оголошений Роком Молоді, Ви прислухаєтесь до наших прохань, візьмете їх до уваги і посприяєте у позитивному вирішенні порушеної нами проблеми.

У нашому маленькому містечку уже тридцять років існує Бережанська виховна колонія – заклад, де відбувають покарання молоді юнаки, наші ровесники, які зробили помилку у своєму житті. Довший час ставлення громадськості міста до жителів за ґратами було дуже обережне і суб’єктивне. У дитинстві батьки нас часто лякали колонією, погрожували, що нас туди віддадуть за непослух. І ми боялися, ми не знали, яке життя існує за колючим дротом. Але часи змінюються, тюремна система стає з кожним роком більш відкритішою, більш прозорішою для громадськості. Яскравим прикладом є Бережанська виховна колонія, яка протягом багатьох років досить дружньо співпрацює із навчальними закладами міста Бережани. Наші молодіжні організації  «Рідне місто», «Еффата», «Небесний Єрусалим» регулярно долучаються до виховних та спортивних заходів, які проводяться для наших ровесників в колонії. Молодь бере активну участь у житті хлопців, які зробили хибний крок у своєму житті: щороку дирекція колонії запрошує нас відвідати фестиваль «Червона калина». У спортивному плані ми маємо можливість позмагатися із достойними суперниками, адже в колонії завжди були сильні команди по волейболу, міні-футболу, настільному тенісу, шахах, шашках.  Практично перемістився в колонію центр КВН-івського руху, бо уже два роки поспіль наші учнівські і студентські команди не можуть перемогти команду хлопців з колонії у боротьбі за зимовий  «Кубок рідного міста».

Щороку ми долучаємося до обласної  благодійної акції «Острів душі», надаємо Бережанській колонії різноманітну допомогу, організовуємо для засуджених концертні програми, і, найголовніше, наші ровесники, учні із шкіл міста Бережани мають можливість на реальних прикладах побачити, який повинен бути порядок на території та в приміщеннях, якою повинна бути дисципліна та взаємопідтримка в молодіжному колективі. Після спілкувань із засудженими та працівниками колонії, ми часто замислюємось над тим, що оступитись у житті дуже легко, а повернутись потім на шлях істини набагато важче. Для багатьох наших ровесників стає зрозумілою проста істина, що колонія – це хороша школа,  але краще її  вивчити у теорії,  аніж пройти на практиці.

Велику працю і значну частку своєї душі вкладає в роботу з хлопцями із колонії священнослужитель о. Михайло, якого в м. Бережани усі дуже поважають. Він являється священнослужителем колонійської церкви, яка називається церквою Пратулинських мучеників і знаходиться при монастирі отців Бернардинців. Ця історична споруда ( до речі, не занедбана, як більшість архітектурних пам’яток нашого міста, а збережена зусиллями працівників, хлопців та о. Михайла) уже понад 300 років виконує функцію виховного закладу не тільки для вихованців, а й для прихожан з міста. Ми кожної неділі та у святкові дні маємо можливість прийти в цей храм на молитву. І молимося разом: ми і наші ровесники-правопорушники. А кожного року, напередодні Великодня о. Михайло спільно із нашою молодіжною  громадою «Еффата» організовує в церкві Хресну Дорогу, в якій традиційно приймають участь і вихованці колонії. Нас приємно вражає спів молодих юнаків, западають в душу їхні слова каяття…

Ми переконані, що для людини, яка потрапила у скрутну ситуацію – головне розуміння, співчуття і добре слово. Саме спілкування з підлітками, які перебувають у колонії, врятувало і багатьох з нас від  необдуманих вчинків, навчило замислюватися над своїми діями. У них такі ж проблеми, як і у нас: куди піти вчитись, як влаштуватися на роботу, як жити далі. Ми спілкуємось з  хлопцями з усієї України: з Заходу і Сходу, і у нас немає непорозумінь. А що може бути кориснішим для молодих людей, як взаємозацікавлене спілкування, накопичення позитивного досвіду, пошук шляхів вирішення типових проблем?  Тому закриття Бережанської колонії для нас, молоді звичайного провінційного міста, стане дуже неприємною і небажаною подією.

Саме такі думки і стали причиною написання цього листа. Ми чудово розуміємо, що питання закриття колонії не могло виникнути спонтанно, воно має під собою якесь підґрунтя: фінансове, економічне чи політичне. Проте, ми віримо, що Ви не дозволити керівництву тюремної системи, яка наслідує мету оптимізації та реформування, закрити Бережанську виховну колонію, а тим самим припинити виховну місію у монастирі отців Бернардинів та церкві Пратулинських мучеників. Адже за 300 років ще ніхто не наважився порушити Волю Божу і вище призначення цього закладу, ні атеїстична  радянська влада, ні німецькі окупанти. Тимчасово виконуючи якусь іншу функцію (госпіталю для німецьких військових чи складу) монастир все-одно  повертався до виконання свого споконвічного завдання – виховання тих, хто цього потребує.

    Ми звертаємось до Вас, як до вищої посадової особи країни, не задля якихось вигод і преференцій. Просто ми вважаємо, що Бережанська колонія має залишитись в Бережанах як виховний заклад. І нам буде дуже прикро, якщо вона перестане існувати. А врятувати її від закриття можете Ви, Пане Президенте. 

Ми щиро віримо у Ваше розуміння і висловлюємо надію,  що наші слова будуть почуті!