Незважаючи на труднощі та небезпеку, тернопільські волонтери знову побували на передовій

15-го, 16-го та 17 листопада 2015 року наші побратими з Донбасівського відділення групи не дивлячись ні на погодні умови ні на труднощі «перемирного» часу продовжували забезпечувати підрозділи та з’єднання якими ми опікуємось волонтерською допомогою.
На напрямок Пісків, Водяного, Опитного, «Шахти» Путилівська що біля населеного пункту Бутовка, «Спартак» виїзджав Володимтир Авдєєв. Наш координатор по зоні АТО Едуард Хатмуллін та Ірина Коваленко їздили по другому маршруту . Як завжди автомобілі групи радо зустрічають наші добрі друзі, бійці та командири. Окрім допомоги волонтери завжди привезуть тепле слово, цікаву історію та найбільше цінується те що хлопців на передових опорних пунктах не забувають.
Осінь диктує свої вимоги, на маршруті Володі Авдєєва (Піски, Опитне…) були такі величезні «баюри калабані» що тепер робимо ремонт ходової нашого легендарного автомобіля «Балу», але допомога до передової була доставлена. Усе що ми надаємо військам вже пристосоване до відповідного періоду. Недарма і Василь Конько, і Едуард Хатмуллін та усі інші наші побратими так ретельно наголошують постійно, холод і дощі на театрі воєнних дій солдат повинен зустрічати у всеозброєнні. На цьому тижні ми довезли військам: матраци, теплі речі, бойові «розгрузки», військову форму, тактичне взуття це (по потребі), маскувальні сітки на бронетехніку, овочі (картоплю, буряк, моркву, цибулю), мінеральну воду, макарони, крупи, цукор, хліб, пиріжки ну звичайно ми поділились усім іншим що є в нас на складі. Завезли ми цього разу і пічки «буржуйки» від львівських хлопців з харчового коледжу, ну і до стрілецького озброєння народні умільці виготовляють на наше замовлення покращені компенсатори вогню (рос.пламегастели) та ПБСи (прибори безшумної стрільби). Це дуже важливо в нічних відбиттях провокацій противника. Наших воїнів не ідентифікують спалахи при пострілах та боєць що має такі прибори на своїй зброї відчуває себе впевненіше (вогник від цигарки можна запримітити за 500-т метрів, а полум’я при пострілах зі зброї необладнаної таким компенсатором і поготів…). На мій погляд достатня кількість такого обладнання має бути не тільки в спецчастинах, а і в піхоти на лінії (звичайно що командири нижчої ланки найдуть йому правильне тактичне застосування, головне щоб воно було…). Державі треба дбати про це більше.
А загалом список нашої допомоги стандартний, постійний читач знає що автомобілі групи виходять на марші заповнені і картоплею, і тушкованим м’ясом і тими речами що замовляють хлопці, а подекуди і дівчата.
Щодо ситуації на фронтовій лінії, то ворог не дає спокою нашим військам на позиціях в Пісках, Опитному, «Шахті», «Спартаку» постійно йдуть обстріли з стрілкового озброєння, АГСів, протитанкових гранатометів і подекуди з калібрів що вже давно б мали бути глибоко в тилу. Недарма противник не допускає міжнародних спостерігачів на свою територію для контролю за відведенням озброєння.
Та попри це все, незважаючи ні на які труднощі та небезпеку волонтери нашої групи виконують свою нелегку роботу на фронті.
Дорогі благодійники групи «Схід та Захід єдині» усі бійці в яких побували наші волонтери щиро дякують вам за допомогу. Група і надалі буде робити все можливе щоби забезпечувати наших героїв, там на передовій, усім необхідним. Тому як завжди чекаємо і від вас розуміння та підтримки нас у нашій діяльності. Постачання з’єднаннь та підрозділів навіть волонтерами у рази зменшилось, тому просимо вас бути не байдужими. Допоможемо армії разом. Про чергові марші групи «Схід та Захід єдині» трохи згодом, слідкуйте за повідомленнями на сторінці.

Ігор Крочак, прес-секретар волонтерської групи ГО «Схід та Захід єдині»