«Адамівка» прощається з колядою
Народ, який не знає і не шанує своєї минувшини, не достоєн майбуття. Мабуть, саме ці слова глибоко закарбувались в душу щирим прихильникам української минувшини, учасникам Товариства «Адамівка імені В.Савчака». І для того, аби передати нащадкам наш давній звичай – прощання з колядою, та заохотити молодь і старше покоління до пошуку витоків українських традицій, вірувань та культури 12 лютого, на свято Трьох Святих, це Товариство організувало свято прощання з колядою.
Охочих побачити це дійство зібралось набагато більше, ніж зміг вмістити актовий зал старої адамівської «Просвіти».
Свято вступним словом відкрив голова правління Товариства Микола Пересада. Він розповів про передумови виникнення такого жанру пісенної лірики, як коляди. Зробивши детальний аналіз українських коляд «Бог Предвічний», «Бог ся рождає», польської «Люляй же, Єзуню» та німецької «Штілє нахт, гайліґе нахт» з її найвідомішим українським перекладом «Свята ніч, тиха ніч», виступаючий зробив висновок, що наші предки – автор коляди «Бог ся рождає» чи невідомй перекладач «Святої ночі» – люди, що відзначались високою релігійністю, були носіями традицій східної християнської духовності, що відкидає у зародку земне і зматеріалізоване.
А далі урочистим передзвоном Софії Київської розпочалось саме святочне дійство на сцені. Господар (Назар Стефінів) і господиня (Настя Шостацька) зустрічали колядників – гуртківців п. Уляни Древницької з міського Будинку культури «Просвіта», які впродовж сценічного дійства ще не раз виступали то разом, то меншими гуртами, втішаючи присутніх своїми декламацією і співом.
Перша коляда сценічного дійства – «Бог Предвічний», яку в унісон з «акторами» співав весь зал, повернула усіх небайдужих в ті добрі, в дечому наївні часи, часи народження та життя Сина Божого, коли кожна жива істота, подібно до того, як вірить дитина – щиро, аж до наївності в міркуваннях, не задаючи собі складних богословсько-філософських питань, яких вона просто не зможе осягнути і які її взагалі не турбують, сприймала події Різдва Христового як своє власне свято – свято народження СВОЄЇ душі.
Сценічне дійство продовжилось вертепом (постановник М. Пересада), про прихід якого «батьків» сповістили Земфіра і Софія Алієви. І хоча невеликий, всього на 6 дійових осіб, але зате свій, адамівський це був вертеп! З ним у першій половині 1960-х років ходили адамівські хлопці-старшокласники, від них (точніше, Бориса Скальського та Ігоря Кінаша – на нині вже покійних) його записав М. Пересада. Цей вертеп було поставлено 1974 року. То був останній в «застійні» і «перебудовні» літа вертеп на Адамівці – аж до 1990 року, коли вже не переслідувалась, але ще і не заохочувалась коляда. А в той далекий для більшості глядачів і недалекий для його учасників – Миколи Проціва, Володимира Пудла, Михайла Мартинишина, Миколи Пересади, Романа Бахусовича і Романа Пересади – час це було непідробне дійство, пов’язане з ризиком і різними небезпеками (зокрема втечею від міліції) і можливими неприємностями для батьків. І треба скласти належну подяку тодішнім мешканцям Адамівки та Ізабелівки: хлопців ніхто «не продав». Майже через 40 років відбулась «зустріч» пастуха Миколи Проціва зі своєю звіздою: «То та сама зірка?» Тепер вона повернулась до Богдана Кулеби, правнука Андрія Пересади, який свого часу її виготовив для вертепу 1974 р.
На зміну «вертепникам», які принесли звістку про народження Сина Божого, на сцену вийшли Христина Сисак, Анна Крохмальна та Софія Зайчук з різдвяною піснею, за ними до «господи» прийшли з «Маланкою», яку підготувала п. Галина Околіта, з МБК «Просвіта».
Урізноманітнили свято виконанням коляд на скрипці і на баяні Роман Механік та Богдан Кулеба.
З Різдвом Христовим і Новим роком вітали присутніх Максим Вридник і посівальники Богдан Ярема, Богдан Кулеба і Віталій Околіта.
Спільна колядка «Старий рік минає» і запис київських дзвонів завершили першу частину «Прощання з колядою».
Вражена побаченим, директор Музею книги п. Лілія Зінчук висловила подяку Товариству «Адамівка ім. В. Савчака» та усім «аматорам сцени» і подарувала альбом для фотографій.
Зі словами вдячності до учасників святочного дійства звернувся міський голова п. Володимир Музичка, принагідно зазначивши, що народний депутат України п. Жебрівський подарував для міського БК «Просвіта» магнітофон.
Крім традиційної в народі подяки за коляду – пампухів, кожен учасник сценічного дійства одержав подарунки: цукерки від підприємців – спонсорів свята, «Кобзарики» – від родини Лопушанських, патріотичну книжку – від одного з адамівських депутатів міської ради п. І. Раєвського, комплект листівок про Митрополита Андрея Шептицького – від п. М. Проціва. Також п. І. Раєвський став одним із спонсорів «солодкого» столу для дітей.
Друге відділення свята – спільна коляда всіх присутніх. Заохочені дітьми, дорослі взаємно віншували: «І ми тут співаймо, Христа вихваляймо, Аби дав нам Бог тут довго прожити…».
…Закінчилась цьогорічна коляда. Майже рік чекатимемо нової. Ми побачили зацікавленість громади у відродженні наших традицій, і це є стимулом для подальшої праці. Перед Товариством «Адамівка» найближчою метою є відновлення великодньої гаївки коло церкви. Прощаючись, наші гості висловили бажання, щоби пам’ять про Т. Шевченка була вшанована відповідним святом. Зважаючи на обмеженість у часі й порадившись, правління Товариства зійшлось на думці, що Шевченківський вечір відбудеться 22 травня – у 150-у річницю перепоховання Великого Кобзаря у Каневі.
Завершуючи цей звіт про «Прощання з колядою», від імені правління Товариства «Адамівка» ім. В. Савчака складаю щиру подяку всім спонсорам і жертводавцям свята, без щедрих датків яких ми не змогли б гідно провести свято. Також дякуємо п. Б. Шафрану, який пожертвував своїм часом і допоміг грою на баяні в музичному оформленні сценічного дійства. З приємністю відзначаємо зацікавленість діяльністю Товариства з боку міського голови п. В. Музички і депутатів міської ради «від Адамівки» та Музею книги в особі його директора п. Л. Зінчук і сподіваємося на плідну співпрацю і взаєморозуміння у майбутньому. Взаємокорисними стали для нас та міського Будинку культури «Просвіта» підготовка і проведення «Прощання з колядою», і маємо надію, що наша спільна діяльність для потреб адамівської громади й міста зміцнюватиметься й надалі. А керівник гуртків МБК п. У. Древницька-Фідзяк дякує члена Товариства «Адамівка», які допомогли в оформленні сцени і залу, прикрасивши їх новорічними електрогірляндами та власними вишитими рушниками.
Лілія Соляр, секретар правління Товариства «Адамівка» ім. В. Савчака.
Коментарі вимкнені.