Сезон полювання на відьом в Тернополі

Усе приховане колись стає явним. Стара як світ істина знайшла підтвердження у Тернополі, який впродовж останніх років вирує політичними несподіванками. Днями місцевий WikiLeaks — сайт «Інформаційний простір Тернопілля» — розмістив сенсаційну інформацію: прізвища, імена та по батькові, домашні адреси, номери телефонів майже 14 тисяч тернополян, які на минулих президентських виборах, ймовірно, продали свої голоси „за Януковича“. Поруч — прізвища членів ДВК, котрі „попрацювали“ з цими виборцями, та номери дільниць. Величезний список осіб із прізвищами в алфавітному порядку буцімто поширила серед ЗМІ обласна організація ВО „Батьківщина“, однак її керівництво всіляко заперечує факт купівлі секретного документа у штабі Партії регіонів.

Про масовий підкуп „біло-синіми“ штабами виборців на позачергових виборах до Тернопільської облради у березні 2009-го та на президентських виборах 2010 року „ДТ“ розповідало читачам у №13 за 7—13 квітня 2009 року та № 1 за 15—21 січня 2010 року. Суть технології нескладна, зате вишукана: за загітованою сім’єю закріплюють певну позначку в бюлетені. У кабінці для голосування виборець фотографує її на мобільний телефон. Відтак показує певному члену виборчої комісії, який перевіряє її у своєму списку. Після того за „правильний“ голос платять гроші. Для більшої впевненості (і залякування!) в районах у загітованих виборців регіонали брали ксерокопії паспортів.

Ця традиція повторилася й на місцевих виборах 31 жовтня 2010 року. За неофіційною інформацією, тернополянам, які голосували за список та кандидатів від Партії регіонів, платили 80 грн. Спостерігачі від партій „За Україну!“, „Свобода“, громадської організації «Громадянська мережа „Опора“ зафіксували понад два десятки позначок — від хрестиків, нуликів — до зірочок і букв. А в районах працівників бюджетних установ під загрозою звільнення з роботи примушували підтримувати „біло-синю“ партію та її кандидатів різними літерами. Наприклад, медики ставили „М“, бібліотекарі — „К“ (культура), санепідемстанції „С“… Апробовану на Тернопіллі політичну технологію купівлі голосів використав „Єдиний центр“ на виборах до Закарпатської обласної ради, отримавши майже 30 відсотків голосів. На руку регіоналам та єдиноцентристам зіграло те, що у виборчому законодавстві України не передбачено єдиного виду позначки у бюлетені. Це відкрило простір для маніпуляцій під час голосування.

Трохи дивною видається поява „списку продажних“ саме в Тернополі. Бо в чотирьох сільських округах Тернопілля кандидат у президенти Віктор Янукович, попри більшу явку виборців, хоч як це парадоксально, набрав у другому турі на… 3,9 — 2 тисячі голосів менше, ніж у першому. З банальної причини: штабісти Партії регіонів з різних причин „кинули“ своїх виборців, недоплативши їм за голос 100 — 120 грн. Про це „ДТ“ інформувало читачів у №5 за 13—19 лютого 2010 року. У міському 165-му окрузі (Тернопіль) Янукович отримав більш-менш природний результат. У першому турі за нього проголосували 10047 виборців (8,22%), другому — 12470 виборців (9, 8%). А в гігантському списку, повторюю, фігурують майже 14 тисяч осіб. І походить він не з районів, а саме з Тернополя.

Швидше за все, далеко не всі зазначені у списку особи брали гроші за голос, відданий Віктору Януковичу. Принаймні з десяти опитаних мною „списочників“ цього не підтвердив жоден. Хоча, напевно, охочих зізнатися у свідомому порушенні виборчого законодавства знайдеться небагато.

Натомість очевидно, що штабісти ПР працювали із симпатиками Януковича та з тими, кого розчарували інші кандидати. А платити їм було необов’язково. Закрадається підозра, чи не злили самі обласні штабісти ПР цю інформацію „з Тернополя“ в інтернет, щоб відволікти увагу громадськості від „агітаційної“ роботи, виконаної ними в районах

Поза сумнівом, оприлюднений список — пересторога для виборців: не продавайтеся! З іншого боку, поява схожих списків „продажних“, „неблагонадійних“ та інших небажаних осіб свідчить про серйозну хворобу українського суспільства. Тернопіль знову прославився в масштабах держави — уже не епідемією грипу, яка торік стартувала саме тут, та невивезенням сміття. У місті розпочався дивовижний сезон полювання на відьом. З невідомою датою завершення. Масові підозри та звинувачення, що стали буденним явищем, відкидають наших сучасників у часи середньовіччя. Поділ на чорне та біле, „своїх“ та „чужих“ лише поглиблює розкол у суспільстві і живить злобу, спрощує пошук «винних», але ускладнює процес усвідомлення власної відповідальності. Які списки з’являться ще, залишається тільки гадати.

Роман Якель, Дзеркало тижня