«Фокстер & Макс»: двоє 12-річних тернополян знялися в повнометражному кіно (Інтерв’ю)

На початку вересня цього року завершилися зйомки нового вітчизняного фільму в жанрі фантастики про пригоди хлопчика та супер-собаки – “Фокстер & Макс”. Головні ролі в ньому виконують 12-річні актори з Тернополя – Богдан Козій та Віталія Турчин, з якими “Погляду” нещодавно пощастило спілкуватися.  

          Про співрозмовників:

Пропонуємо читачам “Погляду” інтерв’ю з юними тернополянами, які знялися у повнометражному українському фільмі «Фокстер & Макс».

Богдане, Віталіє, розкажіть, будь ласка, звідки ви дізналися про кастинг фільму “Фокстер & Макс”?

Богдан: “Про нього мені розповіла однокласниця. Спочатку я відмовлявся, але згодом все-таки пішов на проби. Інтерв’ю зі мною провела відома кастинг-менеджер Алла Самойленко. Вона мене сфотографувала і сказала, що хотіла б працювати зі мною і, можливо, ще зателефонує. Кастинг відбувся в березні цього року”.

Віталія: “Я про кастинг дізналася від своїх викладачів у театральній школі – Тетяни Панькевич та Максима Поповича. Взагалі-то всі діти з нашої групи пішли тоді на кастинг. У всіх були рівні шанси потрапити на серйозніші проби з режисером у Києві. Але обрали нас і ми вдвох поїхали у столицю до режисера Анатолія Матешка (прим. –  відомий українцям завдяки кінокартинам «День народження Буржуя», «Трубач»). Там ми з Богданом і подружилися».

Розкажіть детальніше про проби. Як це відбувалося?

Б.: “На кастингу в Тернополі було дуже багато дітей – близько 300 осіб, віком від 10 до 12 років. Кожного викликали за прізвищем. Я чекав своєї черги чотири години. Не знаю, що питали в інших, у мене ж поцікавилися, чи мав я акторський досвід. Відповів, що відвідую театральну студію. Відтак попросили показати якусь сценку. Потім мені розказали трохи про фільм, що таке кіно, як потрібно поводитися перед камерами. І сказали, що, скоріш за все, мені зателефонують”.

В.: “Я теж розповіла, що навчаюся у театральній школі й що не маю досвіду в кінематографі. Пригадую, розказала тоді байку Леоніда Глібова. Мені зателефонували через місяць, якраз коли я хворіла, це був Великдень. Тоді нас запросили на проби до режисера, в Києві треба було бути наступного дня…”.

Цікаво, що було далі?

Б.: “Спершу ми відвідали студію “Пронто фільм”. Сценарій прочитали заздалегідь в електронному форматі. У кіностудії нам вже дали слова для сценки перед режисером. Спочатку нас із Віталією кликали до Анатолія Матешка окремо. А потім спробували подивитися на нас в дуеті”.

В.: “Ми з Богданом дуже здружилися того дня. Пригадую, це була сцена з машиною, яку ми імітували за допомогою стільця. Вже тоді ми зрозуміли, що навіть якщо не потрапимо на зйомки фільму, все одно будемо дружити”.

Якими будуть ваші герої у фільмі?

Б.: “Мені випала роль Макса. Це хлопчик, який намалював собаку Фокстера, котрий потім ожив. Згідно зі сценарієм, мій герой – невдаха у школі, намагається добитися прихильності та уваги від дівчинки Соні, яка йому подобається. Соню, власне, і зіграла Віталія. У фільмі багато пригод з собакою – наприклад, ми втікали від моторошного злодія, який хотів нас убити”.

В.: “Моя героїня – Соня – ідеал усіх дівчат. Красива, впевнена в собі, але не самозакохана. Вона подобалася усім хлопцям, зокрема, Максу, і Дену, якого ми між собою назвали «bad boy». Соня з Максом потрапляють в неймовірні пригоди, в результаті яких вони стають не тільки найкращими друзями, але й в них зароджуються особливі почуття один до одного”.

А зовнішність для цього фільму доводилося змінювати?

Б.: “Я був у кадрі майже в повсякденному вигляді. На початку фільму виглядав, наче щойно прокинувся (усміхається – прим.). У другій частині мене трішки підфарбували. А ще я суттєво змінився фізично. Перед зйомками ми тривалий час готувалися до важкої сцени з елементами бою. Я мусив зустрічатися з каскадерами і відпрацьовувати бойові рухи. Цю сцену ми знімали два дні поспіль. Надихнувшись каскадерами, вирішив більше уваги приділяти спорту”.

В.: “До зйомок я мала довге русяве волосся. Але його довелося зістригти і пофарбувати – вийшло чорне каре. Хоч і була готова до змін, трішки нервувалася через здоров’я волосся. Врешті, не шкодую про результат. Друзі по-різному оцінюють мою нову зачіску, більшість не може визначитися, як краще: до чи після. Вважаю, зміни треба завжди сприймати з легкістю і позитивом”.

Як довго тривали зйомки? Напевно, довелося запустити навчання в школі?

Б.: “Ні. Ми фактично не полишали навчання в школі. Зйомки розпочалися наприкінці травня. Ціле літо ми працювали на знімальному майданчику в Києві”.

В.: “На початку вересня офіційно закінчились зйомки фільму, після чого ми поїхали додому.

Дехто каже, що нам невимовно пощастило, бо ціле літо провели в Києві. Але це було доволі непросто, адже щодня ми отримували цілком новий досвід. Декому зйомки допомогли побороти страхи, або відкрити нові (усміхається – прим.). Нам з мамами знімали комфортну квартиру на проспекті Перемоги, неподалік зоопарку й дуже близько до знімального майданчика. До слова, дуже вдячні нашим батькам, які пройшли все це з нами”.

Скільки часу ви проводили на зйомках щодня?

В.: По-різному. Часто нам вдавалось відзняти все досить швидко, а інколи знімальний день затягувався допізна. Іноді нам треба було бути на знімальному майданчику о 6 ранку, іноді були нічні зйомки.

Знаю, роль собачки-супергероя Фокстера виконав справжня зірка YouTube, учасник шоу «Україна має талант. Діти», харизматичний пес Амадей. Як вам було на знімальному майданчику з ним?

Б.: “Я мусив багато працювати з Фокстером, щоб він слухав мої команди, звик до мене. Впродовж місяця до зйомок ми з ним гуляли разом, тренувалися. Бувало, що він панікував на знімальному майданчику через масивну апаратуру і яскраве світло. Якось ми гуляли з ним, а недалеко з вантажівки впав кузов. Фокстер тоді дуже злякався, підігнув хвоста і втік. Словом, прогулянка тоді не вдалася (усміхається – прим.)”.

Коли діти знімаються в кіно

Майже весь час із Богданом і Віталією в Києві провели їхні мамусі. Користуючись нагодою, “Погляд” запитав, які у них враження від цього періоду.

Мама Віталії Турчин: “Раніше я мало цікавилася українським кінематографом. Тепер, коли побачила масштаби, стало цікаво, не пропускаємо жодної прем’єри. А ще ми побачили нетуристичний, цікавий Київ. З нашими дітьми працювала дуже гарна команда, яка опікувалася ними і добре ставилася. Богдан і Віта були наймолодшими на знімальному майданчику. Між зйомками ми ходили гуляти, дивитися столицю”.

Мама Богдана Козія: “Це був дуже цікавий період. Кожен день з новими пригодами, численні нові знайомства з цікавими й приємними людьми. У нашому користуванні безкоштовно було розкішне житло, машиною відвозили і привозили.

Інколи я їздила додому, то замість мене залишався чоловік. Ми дуже хвилювалися за дітей, щоб вони виправдали очікування знімальної групи”.

Довідково. Згідно з сюжетом стрічки «Фокстер & Макс», школяр Макс втікає з дому і ховається під мостом. Там він знаходить балончик, який виявляється нано-фарбами, ними малює графіті собаки. Намальоване ним графіті оживає і перетворюється в пса-наноробота з суперможливостями. Що відбувається далі – дізнаємося вже в наступному році – прем’єра фільму відбудеться восени 2018 року. Крім безлічі девайсів і балакучих роботів, в кадрі покажуть улюблені і знайомі місця Києва.

Продюсери фільму, в якому знялися тернополяни, – Максим Асадчий та Катерина Копилова. Над створенням сценарію працювали канадський сценарист Скотт Париз та Анастасія Матешко. Стрiчка створюється за Державним замовленням, бюджет становить близько 40 млн. гривень.

         Підготувала Ірина Юрко. 

       Титульне фото автора, решта надані прес-службою фільму.