Що побачили в Вишнівецькій громаді журналісти з Кіровоградської, Харківської та Дніпропетровської областей

Яскравий проект-лонгрід з високоякісними фото Вишнівецької громади створила журналістка та фотограф Ольга Ткаченко:

Пожежну команду, Старовишнівецьку школу, місцевий стадіон, щойно відремонтований сквер та Вишнівецький палац – такі об’єкти відвідали журналісти з Кіровоградської, Харківської та Дніпропетровської областей у прес-турі, організованому Українським кризовим медіа-центром у рамках Програми DOBRE.

Вишнівецька селищна об’єднана територіальна громада утворилася 13 вересня 2016 року, і стала одним із першопрохідців децентралізації. Керівництво громади відразу взяло курс на роботу з місцевим бізнесом та почала переймати підпорядкування усіма можливими сферами – культура, освіта тощо. Наразі залишилося взяти під контроль тільки медицину первивнної ланки, яка досі знаходиться у владі МОЗу.

Вишнівецька ОТГ має три старостинських округи, але загалом до складу громади увійшли 9 населених пунктів: смт Вишнівець, села Загороддя, Бодаки, Бутин, Старий Вишнівець, Федьківці, Мишківці, Кинахівці та Поляни.

Загальна площа – 74,74 кв.км. Тут налічується більше 8000 мешканців.

Апарат громади налічує близько півсотні працівників, а у депутатському корпусі – 26 народних обранців.

Я прийшов до влади із бізнесу. Ніколи не обіймав владні посади і не був держслужбовцем.

Володимир Кравець
голова Вишнівецької об’єднаної громади

Володимир Кравець розповідає, що має сімейний бізнес – агропромислове підприємство “Добрий Самаритянин”. Довгий час він допомагав громаді як благодійник, проте побачив, що гроші десь зникають, а зміни у Вишневець так і не приходять. Перед тим, як балотуватися, Володимир Кравець говорив із старостами, аби вони пішли на вибори за його підтримки. Проте ніхто з них не згодився. Тож Володимир Кравець передав бізнес дружині, пішов на вибори, сам очолив громаду, а своїх “кандидатів” узяв заступниками.
Володимир Кравець каже, що його день починається рано-вранці – спочатку він об’їжджає поля, а потім їде на роботу. Чоловік говорить, що їхнє підприємство орендує землі у радіусі 15 км. Платить високу ставку – 12%. Володимир Кравець говорить, що не отримує зарплати від роботи на посаді селищного голови – залишає її на витрати працівникам апарату. Проте і не приховує, що минулоріч задекларував 16 млн грн прибутку від бізнесу.

Діючий голова громади каже, що на наступний термін балотуватися не буде. Жартома говорить, що утримання громади задорого обходиться. Та і родина проти його керування, адже він увесь час проводить на роботі.

Вишнівецька громада неодноразово показувала результати своєї роботи на сторінках ЗМІ різного рівня.
Зокрема, в ОТГ працює менеджер із проектної діяльності, який відслідковує можливості для громади. Тут шукають методи сучасного ремонту доріг, продумують план розвитку фестивального туризму, громада розповідає про втілення проектів за рахунок роботи внутрішніх механізмів та залучення коштів зовні. Крім того, тут готуються встановити лінію для пресування – щоб бюджет отримував прибуток від продажу сміття. Цей список можна продовжувати, адже це одна з тих громад, яка задавала ритм розвитку щойно сформованих ОТГ.

Проте у нашому матеріалі закцентуємо увагу на об’єктах, які оглянули журналісти у рамках прес-туру.

ОБ’ЄКТ №1
Пожежна частина
Пожежна частина існує з 1980-го року, а статус місцевої має з 2003. Наразі будівля досі належить Міністерству надзвичайних ситуацій. Влада громади каже, що документи чекають на підпис на столі в міністра.

Проте зарплату місцеві рятувальники отримують із бюджету громади, більше того – уся команда входить до складу апарату ОТГ. Окрім того, із місцевого бюджету виділяються кошти і на оновлення частини – наприклад, нещодавно поставили нові вікна. Але якісно відремонтувати приміщення поки що не можуть – будівля не їхня.

Тож підпорядкування профільному міністерству вважають формальним – пожежна команда працює за рахунок громади.

Із часом на базі цієї частини планують відкрити Центр безпеки, до складу якого також увійде місцева правоохоронна служба та “швидка”.

ОБ’ЄКТ №2
Школа
За рік у Старовишневецькій школі замінили 65 вікон зі 105. Перекрили дах будівлі, ще планують зробити їдальню.

Ремонти і оновлення школи фінансується за рахунок субвенцій та з бюджету громади. За словами директорки школи Ілони Минзар, батьки учнів бачать, як і куди вкладаються всі кошти, тому готові також допомагати.
Старовишневецька загальнооосвітня школа є опорною

Тут навчається 230 учнів – це 1-11 класи.

Педагогічний колектив налічує 25 вчителів,
ще 13 – обслуговуючий персонал.
“Ми завжди маємо дуже хороші результати із ЗНО. Минулого року ми зайняли 14 місце у Тернопільській області, а там було понад 200 шкіл. І я вважаю це непоганий результат, тим паче для сільської школи. Наші учні завжди займають призові місця не тільки у районних етапах, а і на обласних, всеукраїнських олімпіадах”.

Ілона Минзар
директор школи

Тут є один комп’ютерний клас, проте, за словами директора, немає інтерактивних аудиторій, тож вчителі інколи приносять свою техніку, ноутбуки, аби подати наочні матеріали дітям.

Окрім того, тут зараз ремонтують спортивну залу.
А ще у цій школі оновлюють актову залу. Тут роблять сучасне приміщення, яке буде не тільки залою для проведення шкільних концертів, а і конференц-залом громади.

Цей проект реалізують за співфінансування Програми DOBRE. За рахунок громади роблять сучасний ремонт, а технічне забезпечення і меблі – профінансує DOBRE.

Загалом оновлення цього приміщення коштуватиме близько 25 тисяч доларів.

“Вільного приміщення такого типу в смт. Вишнівець ми не мали, тому для облаштування конференц-зали вирішили обрати це. Свою частину проекту ми, Вишнівецька ОТГ, вже виконали. Ремонт практично завершено. Тепер очікуємо на співфінансування від Програми DOBRE – це має бути технічне оснащення, яке буде в себе включати всю акустику, сценічне освітлення, меблі, мультимедійне обладнання. Їхній внесок – 15 тисяч доларів. Громада ж вклала – 40%. Це більше 10 тисяч доларів”.

Сергій Волохатий
заступник голови громади

ОБ’ЄКТ №3
Сквер
А так облаштували центр міста. За словами голови громади, тут раніше були лише обдерті каштани, які мало чим були подібні хоча б до алеї.

Тепер місцеві підприємці профінансували облаштування сучасного скверу – тут зробили невеличкі струмки з водоспадами, висадили клумби, невдовзі планують запустити фонтан, каркас якого вже наразі встановлено.

Володимир Кравець каже, що місцеві підприємці йдуть назустріч владі і допомагають оновлювати місто, коли бачать, що децентралізація тут працює і їхній бізнес має всі можливості для розвитку.

ОБ’ЄКТ №4
Стадіон
Це одне з тих місць, яким пишається громада. Ще три роки тому тут був просто старий стадіон. Зараз – сучасний, із якісним природним покриттям і дитячим майданчиком.

“Як тут у футбол можна було грати – не знаю…” – каже голова громади.
“Тоді ми склали план, що треба робити все з нуля. Почали замовляти метало-конструкції під трибуни і вирівнювати стадіон. Реконструкцію профінансувало агропромислове підприємство “Добрий Самарянин”. Це підприємство моєї родини”.

Володимир Кравець
голова громади

Стадіон належить Вишнівецькій громаді, а ПАП «Добрий самарянин» сплачує за нього оренду. Тож громада має не тільки якісний майданчик, а і прибуток у бюджет.
До речі, співпраця з підприємцями – це ті заслуги, якими пишається керівництво громади. До прикладу, тут реалізується програма розвитку малого та середнього підприємництва. Заступник голови громади Сергій Волохатий каже, що це важливо, адже малий і середній бізнес складає основу для сталого економічного розвитку громади. Програма була створена спільно з Тернопільською ГО «Центр регіонального розвитку та права». Вишнівецька громада виграла пілотний конкурс поміж ОТГ Тернопільщини.

“Це план на 2018-2019 рр. – як ми будемо працювати з нашими підприємцями, як будемо їм допомагати. Вже було проведено три зустрічі з різними групами підприємців. Проводить зустрічі і голова і ми – заступники. Хочемо почути їхню думку стосовно плану розвитку нашої громади і про те, як живеться підприємцям. Разом з тим намагаємося донести до них думку, що потрібно вести свій бізнес офіційно, реєструвати людей, платити податки тощо”.

Сергій Волохатий
заступник голови громади

Голова громади каже, що ці зустрічі уже дають результати, проте за два дні істотних змін може бути не помітно – така роботи повинна вестися систематично.

“Коли в нас запитують де лампочка, де дорога… Ми запитуємо: де податки, які мали б іти.

Вони платять податки – а ми показуємо, куди ми їх витрачаємо. Ніхто ні в кого нічого не просить просить просто так. Можете зайти до будь якого підприємця і запитати, чи громада зверталася до них по якусь допомогу. Такого в нас немає”.

Володимир Кравець
голова громади

«Одягнути вишиванку і кричати «Слава Україні» – трошки замало. Треба платити податки. Треба розвивати свою громаду…» © Голова Вишнівецької ОТГ Володимир Кравець

ОБ’ЄКТ №5
Вишнівецький замок-палац
А тепер десерт – екскурсія історичним центром громади – палац.
Його називають Тернопільським версалем, адже за задумом, споруда мала бути копією французького Версалю. Спеціально для цього були запрошені французькі архітектори. Як і там, щоби величезна бенкетна зала здавалась ще більшою, у стіни були вмонтовані дзеркала. Зараз таке приміщення уже реставрується. Делегації журналістів вдалося побувати і там, але фотографії цього приміщення публікувати поки що не можна – до офіційного відкриття.
Тож зараз – фрагменти історії палацу за матеріалами vsviti, а також фоторепортаж кореспондента Першої електронної із відвідин палацу.

Невеличке селище Вишнівець має давню історію (перша згадка про нього — кін. ХIV ст.). Відоме воно тим, що саме тут було родинне гніздо магнатів Вишневецьких. Звідси й походить легендарний засновник Запорізької Січі Дмитро Вишневецький (Байда).

Коріння династії Вишневецьких – ще у роду великого князя литовського Ольгерда. Сином його був Корибут Ольгердович, нащадки якого дали чотири князівські роди. Найвідоміші з них – Збаразький та, звичайно, Вишневецький.

Біля парадного входу у палац вас зустріне фронтон із двома гербами. Зліва – родовий герб князів Вишнівецьких-Корибутів, справа – герб дружини Михайла Корибути, який брав участь у будівництві цього палацу, Теклі із роду Радзивилів. Це єдиний фронтон замку, який зберігся до нашого часу, його вік – 300 років.
Такого багатства, яке мав тоді Вишнівецький замок, не можна було знайти й у королівських палацах. Перший та частина другого поверху були оздоблені голландською дрібною керамічною плиткою, де на 45 тисячах частинок жоден малюнок ні разу не повторювався. Такого не було і немає ніде у світі.

Кімнати палацу, а їх було більше ста, називали за кольором стін, які покривались китайським шовком, оздобленим бісером, золотом і сріблом.
У замку зберігалися величезні колекції зброї, лицарських обладунків, а також більш як двотисячна приватна колекція картин визначних майстрів пензля доби Середньовіччя. Картин було на стільки багато, що їх не було де зберігати. У книжкових шафах знімали тафлі і вставляли дорогі портрети.

На жаль, за довгі роки воєн і ворожих режимів багато шедеврів із колекції вивозили за кордон. У Відень, Краків, Варшаву, та найбільше до Москви. Цікаво, що й зараз в одному з музеїв на Червоній площі можна побачити картини з нашого Вишнівця.

Окрім самого палацу на подвір`ї було багато інших споруд – де готували їжу, де жила прислуга.
У володіння входив немалий ставок та розкішний парк площею 220 гектарів.
Зараз цей ставок значно менший, від парку залишилось лише 8 гектарів. Після двох світових війн та великої пожежі 1944 року більша частина князівського майна була знищена.
Свого часу тут відпочивали Тарас Шевченко, Микола Костомаров, Оноре де Бальзак. Та, зрештою, вся наукова і творча еліта минулих століть побувала у Вишнівці. Оноре де Бальзак гостював у Вишнівці навесні 1848 року, приїхавши до своєї коханої Евеліни Ганської. (До речі, письменник розповідав про замок, що він на стільки великий, що для обігріву приміщень за одну добу тут спалювали 300 возів соломи).
У підніжжі замку ще стоїть мурована з вапняку старовинна церква Вознесіння Христового. Тут у крипті вівтарної частини збереглися останки князів Вишневецьких — могутньої родини українських фундаторів.

Ольга Ткаченко
журналістка, фотограф

Джерело