Тернопіль – найбільш «відстійний» обласний центр Західної України?

Журнал «Фокус» сьомий рік поспіль публікує рейтинги 50 кращих міст для життя в Україні. Цьогоріч лідером стала Вінниця. За нею розмітилися Київ, Івано-Франківськ, Чернівці і Львів. Як бачимо, у першій п’ятірці – три обласних центри Західної України. Інші наші сусіди мають дещо скромніші результати: Хмельницький у цьому своєрідному змаганні на 9, Рівне – на 15, Ужгород – на 17, Луцьк – на 24 позиції.

А де ж наше файне місто Тернопіль? З трепетом шукаємо у рейтинговій таблиці назву рідного міста. Починаємо згори, бо ж воно – файне і має бути тільки серед лідерів. Але… Серед найкращих нас немає, всередині списку також годі шукати… І тільки ближче до аутсайдерів знаходимо – на 32-ому місці. Сумно. Боляче. Прикро.

Пригадую, як у 2007 році усі ми раділи, коли «Фокус» оприлюднив підсумки першого рейтингу кращих міст для життя в Україні. Тоді ми були третіми. Утім, складається враження, що після того настав застійний період: у 2008 році Тернопіль на 21 місці, у 2009 – на «рекордному» 34, у 2010 – на 16, у 2011 – на 30 і в 2012 – на 12 місці.

До слова, івано-франківці, котрі у 2007 році стали переможцями рейтингу, опісля ще один раз займали перший рядок і 4 рази були третіми. Завидна стабільність. Львів і Чернівці теж, як правило, входили у п’ятірку лідерів.

А зараз розглянемо позиції Тернополя у кожному з критеріїв рейтингу 2013 року. Усіх їх було 15, починаючи з кількості населення, відповідно до якого, в основному, визначалися інші критерії.

Отже, якщо брати до уваги динаміку чисельності населення (різниця між прибулими і вибулими громадянами, а також смертність і народжуваність), то Тернопіль на 32 рядку рейтингу.

Кількість злочинів на 10 тисяч населення: ми – 11-ті, що загалом досить непогано.

Витрати міського бюджету на одного мешканця у 2012 році становили 3480 грн. Один з найнижчих показників в Україні, відповідно, 38 позиція.

Середня заробітна плата – 2409 грн. Зрозуміло, що з такими заробітками 39 місце – за щастя. Бо, виявляється, є ще ті, кому гірше.

Що стосується безробіття, то в 30 містах України, що потрапили до рейтингу, ситуація з працевлаштуванням краща, ніж у Тернополі.

Єдиний критерій, в якому Тернопіль є абсолютним всеукраїнським лідером, це кількість вищих навчальних закладів і студентів у співвідношенні до чисельності населення. У місті понад 69 тис. студентів – третина усього міського населення.

Ділову активність (кількість підприємств різної форми власності і створення нових робочих місць) в обласному центрі можна охарактеризувати як посередню, відповідно в таблиці ми теж посередині – на 23 місці.

Десь там, ближче до середини (21 позиція) і наявна в Тернополі інфраструктура. Йдеться про співвідношення дитячих садків і дошкільнят, шкіл та учнів, про кількість банківських відділень, ресторанів і кафе, супермаркетів, торгово-розважальних центрів і спортивних комплексів щодо чисельності населення.

У це важко повірити, але наше місто – не таке вже й культурне, як ми звикли про це говорити. На 217 тисяч населення театрів і музеїв явно недостатньо, що й загнало нас аж на 39 рядок за цим критерієм.

Не нормальною є ситуація і з комунальними платежами. За основу цього критерію брали ціну пакета комунальних послуг. Виявляється, в Тернополі вона одна з найвищих в Україні, принаймні у 35 містах – дешевша.

Не таке вже й доступне у Тернополі житло – 992 долари за один квадратний метр на вторинному ринку. У підсумку – 29 місце.

Медичне обслуговування. Знову 29 місце. Зумовлене воно індексом кількості лікарів з кваліфікаційною категорією, лікувальних установ, ліжко-місць у них і чисельності населення.

Відносно непогано у нас з екологією. Разом з 15 іншими містами – 14 позиція. Утім, дуже важко погодитись, що екологічна ситуація в Івано-Франківську краща, ніж у Тернополі, а у Львові, Хмельницькому, Сумах, Мелітополі, Дрогобичі, Житомирі, Луцьку, Рівному така ж, як і в нас. Адже промисловість у нашому місті практично не працює. Але… Київський екологічний центр, на який посилається «Фокус», мабуть, більше обізнаний.

І, нарешті, туристична привабливість. Тут абсолютно доречною є азійська приповідка: хоч як часто ти говоритимеш халва, вона від того не стане солодшою. Ні бігборди з брендовими гаслами типу «Тернопіль – туристичне місто», ні численні статті на цю тему в місцевих ЗМІ, ні стратегічні розмірковування очільників не зробили місто туристичним. Тільки 24 рядок у рейтингу.

Що ж у підсумку? У 2013 році Тернопіль – найбільш «відстійний» обласний центр Західної України.

А тепер кілька слів про переможця – Вінницю.

Журнал «Forbes»: «Вінниця – один з лідерів за темпами зростання середньої зарплати і обсягів реалізації промислової продукції. У плані впровадження різних інновацій, у тому числі системи електронного управління, Вінниця може слугувати прикладом не лише для інших обласних центрів, а й для столиці».

Журнал «Фокус»: «Відремонтовані дороги, громадський контроль житлово-комунальних послуг, електронна система міського управління – і це не Західна Європа. Так облаштована Вінниця. Саме це місто очолило рейтинг кращих для життя українських міст, спростувавши поширену думку, що краще – ворог доброго. Вінниця не стала кращою в жодному з 14 критеріїв, але більшість хороших показників дозволило місту вирватися вперед.

Тут досить високий рівень ділової активності і, як наслідок, низький рівень безробіття. Також у цьому місті народжуваність перевищує смертність. При цьому у Вінницю приїжджає більше людей, ніж від’їжджає, що забезпечило центру непоганий результат за показником «Міграція».

Медіа-експерт Юрій Пархомчук зауважив: «Попри все на задньому плані залишилась менш яскрава, проте набагато значиміша новина – саме Вінниця стала першою в Україні у програмі кредитування розвитку міського господарства під державні гарантії. Місто залучає 150 млн. гривень на придбання 40 новеньких тролейбусів та 30 автобусів, а також завершення будівництва трамвайної лінії з Вишеньки до Барського шосе. За 10 років місто поверне ті самі 150 млн. грн., які запозичує. Від кредиту на таких вигідних умовах, думаю, не відмовився б ніхто з нас…

Міська влада системно працює над залученням до Вінниці інвестиційних проектів у ЖКГ, не очікуючи “подачок з барського плеча”. Попередні результати – швейцарські кошти на реконструкцію мереж теплопостачання і котелень, ті ж цюріхські трамваї. Що, до речі, стало одним з головних аргументів для підтримки проектів Вінниці й на державному рівні. Це як зі студентською заліковкою: на перших курсах ти працюєш на заліковку, далі вже заліковка працює на тебе.

Перше місце в рейтингу українських міст стало свідченням визнання роботи команди, яка працює без «дерибану» надходжень, а люди відчувають і бачать результати цієї роботи. Важливо те, що вони не чекають чарівників на блакитних вертольотах, які мають покращити їхнє життя вже сьогодні, аби тільки нічого не робити самим. Недарма вінницька громада теж одна з найактивніших в країні з розвитку самоуправління за місцем проживання».

…Чудово, дуже чудово звучить: «Файне місто Тернопіль». Але як гірко від того, що це не відповідає дійсності.

Михайло ЛИСЕВИЧ, Свобода