Іконописець із Кременця, чия робота прикрашає колекції світових лідерів: історія Андрія Охоцького
Андрій Охоцький — відомий іконописець із Кременця, чиї духовні роботи сьогодні зберігаються в колекціях таких світових політиків, як держсекретар США Ентоні Блінкен, президенти Польщі Анджей Дуда та Литви Ґітанас Науседа. Ікони митця, написані навіть на бронеплитах, які рятували життя українським військовим, сьогодні продають за сотні тисяч гривень. Сам митець зізнається: його творчий шлях почався з дитячих молитов у храмі.
— Моє дитинство тісно переплелося з Церквою. Я був паламарем у храмі Святої Трійці в Кременці. Саме служіння та спілкування з настоятелем, отцем Іоаном Мельничуком, сформували в мені християнське світосприйняття, — ділиться Андрій.
Ідея писати ікони виникла не випадково. Після навчання на факультеті образотворчого мистецтва Кременецької гуманітарно-педагогічної академії він вступив до Київської богословської академії, де вивчав богослов’я ікони. Поєднання духовної та мистецької освіти стало визначальним у його професійному виборі.
— Іконопис — це не просто малювання. Це молитва, медитація і велика відповідальність. Кожна ікона створюється згідно з каноном, який диктує стиль, кольори, композицію. Перш ніж братися за роботу, я завжди молюся, — каже митець.
Своє позитивне ставлення має Андрій і до сучасних сюжетів у храмовому мистецтві, зокрема до зображень героїв Майдану та АТО.
— Це нагадування про наших сучасних мучеників, які поклали життя за волю України. Їхній подвиг варто увіковічнити не лише в пам’яті, а й на стінах святинь, — переконаний іконописець.
Одним із визначних етапів у його творчості стала участь у проєкті Art Armor. Там він створив майже 20 ікон на бронепластинах, зокрема — «Архистратиг Михаїл перемагає древнього змія». Зараз Андрій співпрацює з благодійним проєктом «Пташки перемоги», аукціони якого допомагають ЗСУ. Його ікона «Архангел Михаїл» на благодійному аукціоні у Варшаві принесла 850 тисяч гривень для армії.
Велика частина творчості Андрія — це розписи храмів. Його роботи є на Львівщині, у Луганську, в Криму. Один із проєктів — храм святого Миколая в Бучі — він завершив вже під час війни. Окрім традиційного живопису, іноді застосовує й унікальні техніки — наприклад, використання бурштину.
Та найбільша мрія митця — розписати рідний храм Святої Трійці у Кременці, де починав свій духовний і творчий шлях.
— Я дуже хочу залишити свій слід у цьому храмі. Це був би особливий акт вдячності за всі ті роки, які я провів у його стінах, — зізнається художник.
На завершення Андрій додає: у майбутньому не виключає можливості стати священником — це внутрішній поклик, що зріє роками. Його родина цей вибір підтримує.
Олена ІЛИНИЧ,
спеціальна кореспондентка
газети «Сільський господар»
