Володимир СУШКЕВИЧ: «Усе б віддав за літній дощ»

Цей матеріал уже був готовий до друку і навіть заверстаний на сторінці, коли надійшла сумна звістка: Володимира Леоновича не стало. Хвороба, яка не давала йому змоги виконати прохання читачів — а воно для Сушкевича було законом, — виявилася сильнішою.

Ми нічого не змінили в останньому інтерв’ю нашого великого мрійника його улюбленій газеті. Хай стане воно не лише даниною пам’яті Володимира Леоновича, а й виразом любові тисяч шанувальників «Розмаїтої середи» — сторінки, яка майже два десятки років тому з’явилася в газеті завдяки Сушкевичу. Хай наша з вами, шановні читачі, любов стане тією щирою молитвою, котрої так потребує нині душа нашого колеги, друга, вчителя.

Віра КАСІЯН.

Коли прочитала цього щирого й сонячного листа, подумала: виконати прохання пані Надії буде не тільки неважко, а й надзвичайно приємно. Бо, незважаючи на те, що Володимир Леонович перебуває на заслуженому відпочинку, «вільножиттівці» не втрачають із ним зв’язку. Попросити поради, передати вітання від давніх шанувальників, просто почути його підбадьорливі жартівливі слова — звична для нас, його молодших колег, справа.

Цьогорічна зима виявилася для автора улюблених багатьма «Листів до друга» непростою. Тому обширного інтерв’ю не вийшло. Проте Володимир Леонович з допомогою його вірної супутниці дружини Богдани охоче «повправувався в граматиці», закінчуючи речення-запитання. Колись він започаткував у газеті цю рубрику, що стала популярною. Тепер же мав нагоду переконатися, що відповідати на, здавалося б, нескладні запитання буває дуже непросто.

Отже, сьогодні речення закінчує корінний тернополянин, випускник філологічного факультету Дніпропетровського університету, колишній учитель і журналіст із більш як сорокарічним стажем, заслужений журналіст України (1998), лауреат Всеукраїнської журналістської премії «Золоте перо» (2001) Володимир Леонович Сушкевич.

1. «Вільне життя» читаю……скільки себе пам’ятаю.

2. Найулюбленіші мої рубрики…

… «Зірки далекі і близькі», «Закінчіть, будь ласка, речення». А ще започаткував би рубрику «Якби ми були молоді».

3. Найпам’ятніший день у моєму житті…

…день народження дочки.

4. Якби мені сказали, що на безлюдний острів можна взяти лише одну книжку, то це була б…

…було б кілька книг. І обов’язково — Костянтин Паустовський, «Момент истины» Володимира Богомолова. Це велика книга.

5. Фільми, які можу часто й із задоволенням переглядати…

…«Петер», «Касабланка», «Римські канікули», «Іванна».

6. За жанром життя для мене…

…сюжет для невеликого оповідання.

7. Моє найулюбленіше місто…

…Тернопіль. І тільки Тернопіль.

8. У Тернополі найбільше люблю…

…Старий парк.

9. Якби мав нагоду подорожувати машиною часу, хотів би потрапити…

…у рідне місто довоєнного часу.

10. Книги для мене це…

…просто життя.

11. Дякую долі, що…

…з’єднала мене з «Вільним життям».

12. Мої вчителі…

…Борис Мінц, Микола Костенко. Це вчителі мого життя.

13. Своїми друзями я…

…горджуся.

14. Ніколи б не подумав, що…

…важко буде відповісти на таке питання.

15. Між іронією і самоіронією обираю…

…самоіронію.

16. Найспівзвучніша з моєю душею пора року…

…осінь.

17. Улюблений птах…

…дятел.

18. Друзі в дитинстві називали мене…

…Владком.

19. Найулюбленіші пісні…

…«Розплелись, розсипались, розпались» на слова Дмитра Павличка.

20. Мої кумири…

…Сергій Образцов, Костянтин Паустовський, Люся Гурченко.

21. У людях найбільше ціную…

…розважливість.

22. Ніколи не пробачу…

…зради.

23. Шкодую, що вже ніколи…

…не буду молодим.

24. Найголовнішим винаходом людства вважаю…

…книгу.

25. Якби можна було почати життя спочатку, я…

…починав би його так, як прожив.

26. Вважаю, що розмови про надприродні сили…

…не вартують уваги.

27. Не уявляю свого життя без…

…газет, книг.

28. Усе б віддав за…

…літній дощ.

29. Почуття гумору в моєму розумінні…

…це щось дуже потрібне людям.

30. Ніщо не псує людину так, як…

…гонор.

31. Щастя для мене це…

…бути здоровим.

32. Хотів би побажати собі…

…здоров’я, здоров’я, здоров’я.

33. Хотів би побажати читачам «Вільного життя»…

…прожити з «Вільним життям» усе життя.

Граматичну вправу задавала Віра КАСІЯН, «Вільне життя плюс»