Михайло Окаринський із сім’єю святкують Великдень масштабно

Наближається одне із найбільших свят року Великдень. До святкового столу з’їжджається вся родина, діти тішаться писанкам, дорослі – відчувають радісне піднесення під час святкової Літургії у храмах. Як же святкують Пасху непересічні діячі міста Тернополя, що вони кладуть в кошик, та чи мають сімейні традиції на квітневі свята – дізналися журналісти «Погляду».

Де святкуєте Великдень?

У Тернополі. Завжди тільки в Тернополі, іншого варіанта навіть не уявляю.

 Якому храму в цей день віддаєте перевагу?

В Катедрі. Хоч живу на Дружбі, але вважаю себе парафіянином катедри.

 Що традиційно кладете у Великодній кошик?

Все традиційне – що і всі кладуть, і клали до нас та після нас будуть – паску, крашанки, ковбаси, шинки…

 Чи притримуєтесь якихось певних традицій в ці дні?

Традиція – взяти участь в Літургії в ніч з суботи на неділю. В понеділок – обливаєм одні одних))) Ходим в гості до родини.

 З чим передусім асоціюєте Великдень?

Перш за все – тернополяни в вишиванках з кошиками, їх багато, вони скрізь на вулицях, це наповнює якимось особливим настроєм. Мої дітки Максим, Марта і Захар – кожен має свій кошик. В нас все масштабно )))

 Що найбільше запам’яталось з дитинства?

Багато різних фрагментів, спогадів і асоціацій, все перемішалось. В дитинстві – це було радянське щасливе дитинство))) з піонерами і виховними годинами про космонавтів, які були в космосі і ніякого бога там не бачили))) Тоді Великдень був тільки в селі у бабусь і дідусів. Це був зовсім інший світ і інші емоції. Ну і в школі про таке не треба було розповідати)))

Що хотіли би побажати землякам?

Самих простих і потрібних речей, яких нам не вистарчає в буднях – тих, яких ми так шукаємо у святах – спокою, можливості повноцінно переключитись на родину, на дітей, побути з батьками, відволіктись від проблем, трохи зупинитись і подивитись на себе і на світ іншими очима. Гарно відсвяткувати і з новими силами повернутись до щоденних обов’язків.