Нічого доброго, – аналітична записка про стан зелених насаджень м. Тернополя

Чи настільки важлива роль зелених насаджень міста, щоб створювати цілі наукові трактари, витрачати кошти на розробки перспективних екомереж, екологічних паспортів, планів сталого розвитку тощо ? За умов ускладнення загальної екологічної ситуації ми жителі міст маємо реальну перспективу проживати у еконебезпечних для нашого здоров’я умовах. А яке з питань загального розвитку є важливішим за наше з Вами здоров’я ? Ось власне і тому блок екологічних проблем є для міст найактуальнішим, а його ігнорування може мати ефект бомби сповільненої дії.
1. До проблеми збереження і відновлення зелених насаджень і стабільного функціонування комплексної зеленої зони м. Тернолполя
За інформацією навчального видання «Основи екологічних знань» та даними Тернопільської міської ради у 1994 році загальна площа зелених насаджень міста складала 1277 га. Площа міста на той час становила 3800 гектарів. На один гектар площі міста припадало 0,34 га зелених насаджень. Ступінь озеленення складав 34% при нормативі ДБН до 40%. Враховуючи чисельність населення у 230 тис. осіб (1994 р.), на одного жителя припадало 55,5 м2 зелених насаджень, що було високим показником забезпеченості зеленими насадженнями і місто Тернопіль по праву вважалось одним із найвпорядкованіших і екологічно безпечних міст.
Станом на 2015 рік загальна площа міста Тернополя збільшилась до 5852 га. Площа зелених насаджень міста за інформацією Головного управління держземагентства у Тернопільській області зменшилась по відношенні 1994 року на 263 га і складала тільки 1014 га. В тому числі з 2011 по 2015 на 85 га.(парків на 25га.) На один гектар площі міста на даний час припадає 0,17 га зелених насаджень. При кількості жителів у 217 тис. осіб (2014 р.), на одного жителя приходиться вже 46,7 м2 зелених насаджень, що на 8,8 м2 менше періоду 1994 року. Ступінь озеленення території міста складає 17,3%, поступаючись показнику 1994 року (34%) майже у два рази !!! Тобто, з 1994 року спостерігається тенденція істотного зменшення площ зелених насаджень особливо з 2011 по2015 роки. Для порівняння наведу частку зелених насаджень на пересічного громадянина найбільш «зелених» міст України (м2/особу):
• Святогірськ (Донецька область) – 144,2
• Алмазна (Луганська область) – 101,2
• Міусинськ (Луганська область) – 93,2
• Торез (Донецька область) – 87,8
• Семенівка (Чернігівська область) – 76,8
• Борислав (Львівська область) – 69,8
• Олександрівськ (Луганська область) – 69,4
• Косів (Івано-Франківська область) – 65,2
• Новодружеськ (Луганська область) – 64,9
• Комсомольське (Донецька область) – 64,8
• Ічня (Чернігівська область) – 63,8
• Новомиргород (Кіровоградська область) – 60,5
Місто істотно відстає від групи найбільш зелених і переходить поступово до групи відносно зелених, а значить і відносно безпечних.
Враховуючи нинішню територію Тернополя у 5852 га розрахункова площа зелених насаджень має складати за нормативами 2340 га (лісопаркова зона в межах території міста) або становити 40% від загальної площі. Відповідно дефіцит зелених насаджень у межах міста складає на сьогодні 1326 га.
Чому наукова громадськість, громадські екологічні організації б’ють на сполох ? Тому, що нерозуміння ситуації мерією міста ставить під загрозу усіх нас без винятку, а особливо молоді покоління, які народились у пост чорнобильський період і без того мають серйозні проблеми зі здоров’ям.
Екологічно необґрунтоване зменшення зелених насаджень є небезпечним для міських жителів:
– на думку вченого – еколога В. П. Кучерявого, оптимальна норма потреб кисню на одну людину складає 400 кг. в рік, стільки ж його продукує 0,2 га зелених насаджень міста [10]. Річна потреба кисню для мешканців Тернополя складає: 217 000 ос. * 400 кг. = 86800000 кг = 86,8 тис. тонн. Для продукування такої кількості кисню необхідно: 217 000 ос. * 0,2 га = 43 400 га = 43,4 тис. гектарів зелених насаджень. Звичайно, що такі норми кисню лісові насадження продукують разом із приміськими агрокультурними, в теплу пору року. А як бути у холодну пору року, коли дія агроландшафтів мінімізована? Безумовно необхідно збільшувати частку лісових насаджень, у тому числі хвойних культур.
Окрім того, 1 га лісових насаджень без шкоди для себе поглинає 5 тонн вуглекислого газу, 400 кг. – сірчаного газу, 100 кг. – хлоридів і 25 кг – фторидів та продукує 4 т. кисню [10]. Враховуючи те, що у місті Тернопіль зосереджено 400 га. лісів, то за рік вони поглинають: 2 000 т. вуглекислого газу (при тому, що в атмосферу м. Тернопіль у 2013 році потрапило близько 180 тонн діоксину вуглецю [22]), 160 т. – сірчистого газу, 40 тонн – хлоридів та 10 тонн – фторидів. Таким чином існуючі зелені насадження міста справляються з асиміляцією основних газових забруднювачів, однак не здатні забезпечити річну потребу кисню для тернополян.
Комплексна зелена зона міста, як система природних та природно-антропогенних складових урболандшафтів, є своєрідним екологічним каркасом планувальної структури міста та виконує рекреаційну, природоохоронну, санітарно-гігієнічну, естетичну, економічну і соціальну функції для створення здорового довкілля і має ієрархічну структуру.
Відповідно встановлених нормативів для міста чисельністю населення у 217 тис. осіб (за методикою Ф.В. Стольберга) загальна площа комплексної зеленої зони міста має складати 8680 га (2340 га – внутрішня лісопаркова зона, 6340 га – зовнішня лісогосподарська зона). Якщо для м. Тернополя радіус зеленої зони взяти за 15 км. (тоді як у Чернівців – 20 км., а у Львові – 30 км.), то в межах цього умовного кола зосереджено близько 5 тис. гектарів лісів. У КЗЗМ Тернополя, в радіусі близько 15 км., потрапляє територія 28 сільських рад і міська рада Тернополя. В цю умовну зону входить 54 866,5 га. земель, в тому числі 4 838 га лісів. Відповідно дефіцит внутрішньої лісопаркової зони складає-1340 га., зовнішньої – 1502 га. , Слід також зазначити, що КЗЗМ складають не тільки добре заліснені сільські ради, а й ті, які мають показники лісистості менше 5%. Це в котре доводить необхідність збільшення площ зелених насаджень, зокрема лісів, особливо у західному, північно-західному та південно-східному напрямках, які є переважаючими при перенесенні трансрегіональних забруднюючих речовин.

Таким чином вразливими для Тернополя є перенесення забруднюючих речовин з індустріальних центрів Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну, м. Львова та індустріальних центрів Прикарпаття, Південно-Східного Поділля.

2. Оптимізаційна модель комплексної зеленої зони міста Тернополя
Проведений аналіз структури земельних угідь сільських рад Тернопільського району показав значну їх диференціацію і відмінність від науково обґрунтованих норм. Враховуючи основні засади концепції сталого розвитку нами розроблено оптимізаційну модель землекористування адміністративного району (табл.1), який знаходиться у зоні широколистяних лісів із нормативним показником лісистості – 23-40%. Запропонована модель враховує загальносвітові тенденції щодо співвідношення площ угідь під природною рослинністю та антропогенних земельних угідь (60:40). Така структура земельного фонду притаманна ряду розвинутих європейських країн, зокрема Франції та ФРН.
Враховуючи надмірно високу і небезпечну розораність земель Тернопільського району (62%), її необхідно скоротити в середньому на 20-25%. Скорочення орних земель відбуватиметься за рахунок вилучення із орного клину сильноеродованих та малопродуктивних земель, це близько 10 тис. га. (22%) земель. Нами оцінена частка малопродуктивних та високоеродованих земель в межах кожної сільської ради, необхідно лише провести польові обстеження з приводу визначення конкретних меж ареалів цих земель. Водночас частина земель такого типу з крутизною схилу більше 7° рекомендується під заліснення, що сприятиме зростанню лісистості території в середньому на 18,6%. Інша частина вилучених орних земель з крутизною схилів менше 7° підлягатиме залуженню, що дасть можливість довести частку пасовищ і сіножатей у Тернопільському районі до 22%. Адже пасовища, сіножаті та вигони слугують природною кормовою базою розвитку тваринництва в регіоні та виконують земле- та водозахисні функції в межах річкових долин і схилових місцевостей. Проведення таких оптимізаційних заходів сприятиме зростанню частки земель під природними угіддями з 27,5% до 50,2%.
Найвища частка природних угідь, згідно оптимізаційної моделі, спостерігатиметься у Смиківецькій (71%), Романівській (66%), Великогаївській та Великобірківській сільських радах, а найменша – у Шляхтинецькій, Йосипівській, Великолуцькій та Великоберезовицькій адміністративних утвореннях. Висока забезпеченість даних сільських рад природними угіддями в першу чергу зумовлена високою часткою пасовищ, сіножатей та багаторічних насаджень в межах цих територій.
У створеній оптимізаційній моделі запропоновано збільшення частки заліснених земель, особливо західної та північно-західної частини Тернопільського району (табл.1). Зокрема, у Білецькій сільській раді запропоновано збільшити площу лісів на 192 га., у Великоглибочецькій – на 500 га., у Довжанській – на 387 га., у Домаморицькій – на 316 га., у Почапинській – на 147 га. Такі заходи додадуть до КЗЗМ Тернополя близько 1500 га. лісовкритих площ і посприяють більшому захисту міста від забруднених атмосферних перенесень із західного та північно-західного напрямків. Реалізувати такий підхід потрібно впродовж певного періоду часу, змінивши цільове призначення земель. Це дасть можливість досягти рівня залісненості земель у 15 кілометровій зоні навколо Тернополя близько 13 тис. га., при необхідності 6340 гектарів і придати комплексній зеленій зоні міста якості системності і функціональної ефективності.

Підготовлено членами громадської організації «Екоальянс»:
Л.Цариком, О.Філем, І.Кузиком
(травень- червень 2015 року).

загрузка...

-1 thoughts on “Нічого доброго, – аналітична записка про стан зелених насаджень м. Тернополя

Comments are closed.