«Зашився» на роботі. Підвищення не пропонувати…

Щоб «вирости» до директора заводу, робітнику доведеться навчитись планувати свій час.

Ферзь – найсильніша шахова фігура. «Коштує» стільки ж, скільки 8-9 пішаків. Щоб рядовий робітник «виріс» до директора заводу, йому, пішаку, доведеться зі шкіри вилізти. Результат титанічних зусиль — дороге авто, великий будинок, подорожі, море друзів… Розплатитися за «подарунки долі» доведеться власним здоров’ям: психологічна напруга зростає, а бігати по лікарях — ніколи, – пише Високий Замок.

 

Кар’єрний злет не завжди приносить задоволення і не завжди підвищує самооцінку. «Коли працівник отримує службове підвищення, його психологічний комфорт знижується на 10%, – підрахували медики Університету Уоріка (Велика Британія). – До лікаря він піде лише у чотирьох випадках з п’яти, і цифра ця буде зростати з кожним кар’єрним «стрибком».

 

Висока посада не передбачає покращення якості життя. Науковці проаналізували стан здоров’я тисячі кар’єристів. За 14 років кар’єрних перегонів болячками обжилися усі піддослідні! Вчені дійшли висновку: чим вище «видряпується» працівник, тим рідше проходить медичні огляди. І не тому, що не скаржиться на погіршення самопочуття. Спочатку хвороба має безсимптомний перебіг, проте, коли з’являються перші ознаки, людина продовжує ігнорувати сигнали організму. Виправдовується тим, що хворіти їй ніколи.

 

«Часу катастрофічно бракує тим кар’єристам, які не вміють ефективно організувати свій робочий день, – переконана бізнес-тренер Тетяна Лебедєва. – Або керівництво витягує з них всі соки — одне з двох. Якщо працівника підвищують, але продовжують експлуатувати, варто замислитися: а чи не перейти в іншу компанію? Бо не тільки роботодавець вибирає, хто у нього буде працювати, але й ви маєте право голосу».

 

«Якщо людина допізна засиджується на роботі, це — не завжди її вибір. «Начальство дало вказівку, а я – не можу опиратися», – найтиповіше пояснення. Часом людина спрацьовується добровільно, бо хоче заробити, скажімо, на житло, – наводить приклад психолог. – Чоловік домовляється з дружиною і дітьми, що два роки буде працювати як віл, додому повертатиметься уночі, удосвіта — йтиме на роботу. Це — важко, але «незручність» ця — тимчасова. Ті зусилля, які докладе глава сім’ї, можна розцінювати як інвестицію у майбутнє».

 

би мозок не вибухнув, експерти радять кар’єрним «наркоманам» час від часу, на один, максимум три, тижні відходити від активної офісної діяльності. Але не на пляжі вилежуватися, а працювати над якимсь складним інтелектуальним продуктом — писати книгу, розробляти методику, готуватися до захисту кандидатської дисертації або курсів підвищення кваліфікації.

 

«Якщо ти хочеш бути успішним, зростати професійно, створювати лідируючий у своїй сфері бізнес, жити і працювати доведеться у великому місті. Мегаполіс — це концентрація можливостей, грошей, влади, ділових контактів, подій. Але чим більше місто, тим менше воно придатне для комфортного життя, – визнає кандидат економічних наук, генеральний директор компанії «Організація часу» Гліб Архангельський. – Брудне повітря, затори на дорогах, купа людей у громадському транспорті, нудне мурашине існування… Від цивілізації можна утекти. Хатина з коровами й козами у Сибіру або робота інструктором з серфінгу на Гаваях на деякий час заспокоять і подарують відчуття свободи. Однак, «віддихавшись», людина почне сумувати за тими можливостями, які їй давало бізнес-середовище». Вихід — утекти і… працювати ще з більшим завзяттям.

 

«Такий «відпочинок» (тайм-менеджери називають його «локальним дауншифтінгом») планується зазделегідь і всі знають, що турбувати людину у цей час можна лише у крайніх випадках, – каже фахівець. – Людина утікає від цивілізації на дачу чи в село, і така «втеча» допомагає її мозку, атрофованому в офісному середовищі, працювати ефективніше… Один наш клієнт, власник невеликої торгової компанії, виробив для себе такий графік роботи: щокварталу на весь місяць змінює душний офіс на сільський будиночок на березі моря в Італії. Завдяки проведеній інтернет-лінії, не зменшує темпу роботи, хоча й працює у курортних умовах. Чоловік насолоджується життям і водночас тримає руку на пульсі бізнесу».

 

 

Проводимо «аудит» та «інвентаризацію» часу. Виявляємо «пожирачів»

 

Упродовж двох тижнів записуйте свої дії з точністю до 5-10 хвилин.

 

Приклад:

 

9.00 — сів за робочий стіл, відкрив пошту;

9.15 — випив каву;

9.35 — почав писати звіт;

9.45 — потеревенив з колегою, обговорили зовнішні дані нової секретарки;

11.15 — повернувся до написання звіту…

 

Вже за кілька днів стане зрозуміло, чому так часто «зашиваєтеся» на роботі. Чітко проводьте межу. Не кожна справа потребує негайного вирішення!