Помер народний артист України Федір Стригун

На 87-му році життя після важкої хвороби помер Федір Стригун — народний артист України, актор, режисер і педагог, який понад пів століття присвятив українському театру. Про смерть митця 23 жовтня повідомив міський голова Львова Андрій Садовий.

«Для Львова його ім’я назавжди пов’язане з театром імені Марії Заньковецької, якому він віддав понад пів століття свого життя», — зазначив Андрій Садовий, висловивши співчуття родині, близьким і театральній спільноті.

Від Черкащини до головної сцени Львова

Федір Стригун народився 1 листопада 1939 року в селі Томашівка на Черкащині. У 1961 році закінчив акторський факультет Київського інституту театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого. Свою професійну кар’єру розпочав у Запорізькому драматичному театрі.

У 1965 році переїхав до Львова, де став актором Українського драматичного театру імені Марії Заньковецької. Згодом очолив його творчий колектив. Упродовж 1987–2019 років працював художнім керівником і головним режисером театру.

Понад 100 ролей і десятки вистав

За понад пів століття творчої діяльності Федір Стригун зіграв понад 100 театральних ролей і здійснив десятки режисерських постановок. Серед вистав, над якими він працював, — «Хазяїн», «Суєта» та «Житейське море» Івана Карпенка-Карого, «Гайдамаки» Тараса Шевченка, «Маруся Чурай» Ліни Костенко та «Гамлет» Вільяма Шекспіра.

Він також доклав зусиль до повернення на українську сцену творів композитора Ярослава Барнича, зокрема оперет «Шаріка» та «Гуцулка Ксеня».

Глядачі знали Стригуна і за роботами в кіно. Він знімався у фільмах «Пропала грамота», «Камінна душа», «Дударики», «Запорожець за Дунаєм» та інших стрічках.

Визнання та педагогічна діяльність

У 1978 році Федір Стригун став лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка за виставу «Тил». У 1979 році йому присвоїли звання народного артиста України. Серед інших відзнак митця — премії імені Івана Котляревського та Миколи Садовського, а також державні нагороди.

Стригун присвячував себе й підготовці молодих акторів. Він викладав, працював у Львівській консерваторії імені Миколи Лисенка та виховав два акторські курси. Також був професором і завідувачем кафедри режисури Львівського національного університету імені Івана Франка.

Його творча спадщина стала важливою частиною історії українського театру, а багаторічна праця сприяла розвитку театру імені Марії Заньковецької як одного з провідних театральних колективів України.

Щирі співчуття рідним, близьким, колегам, учням і всім, хто знав та шанував Федора Миколайовича.

Світла пам’ять. Вічна шана.