Україна дорожчає. Як пережити нинішнє зростання цін

 

У Національному банку, чий мандат включає контроль рівня споживчих цін, називають й інші причини поточного зростання інфляції: подорожчання оброблених продуктів через зростання вартості сирих продуктів. Інакшими словами, коли дорожчає картопля, то картопляні чипси дорожчають ще більше. Окрім цього, девальвація гривні протягом останніх місяців теж спричинює ріст цін.

Можливо, нинішній рівень зростання цін не є катастрофічним, якщо порівнювати його з осінню 2022-го, коли інфляція перевищувала 20%, але показник у 8,6% точно не можна назвати комфортним. До того ж ситуація може погіршитися в найближчі місяці.

Так, індекс споживчих настроїв, за даними дослідницької компанії Info Sapiens, у вересні погіршився до 72,6 пункту після серпневого показника у 80 пунктів. Індекс менш як 100 означає, що серед громадян переважають негативні споживчі настрої.

Що дорожчає насамперед

На першому місці за стрімкістю здорожчання — комунальні тарифи. Так, вартість води, електроенергії, газу та житла додала аж 18,7%. Стабільно зростає ціна медичних послуг на тлі відчутного попиту на лікування — тепер це 11,9%.

На 12% у річному вимірі зросли ціни на освіту. Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин пояснює це так: «Є традиційний сезонний перегляд цін для освітніх закладів».

Втім, якщо витрати на медицину та освіту торкаються не всіх, а для когось не є регулярними, то ціни на їжу стосуються кожного та кожної. 

«Одним із чинників інфляції є врожай, — пояснює hromadske економіст Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації. — Було достатньо спекотне літо, а це [негативно] вплинуло на врожайність, на ціну окремих продуктів, зокрема овочів».

Так, протягом останніх 12 місяців капуста подорожчала на 208,8%, картопля — на 88,8%, морква — на 51%, буряк — на 38,6%, вершкове масло — на 24,9%, яблука — на 20,4%.

Якщо розібратися з цінами на продукти детальніше, то багато що пояснює кліматичне середовище 2024 року.

Наприклад, рік видався важким для яблучних дерев. На врожай вплинули пізні заморозки, після яких прийшли спека та зливи. Так, чи не вперше Україна може не впоратися зі своїми експортними зобов’язаннями щодо яблук, адже їх елементарно бракує: технічні сорти постійно дорожчають, а серед елітних сортів слабкий врожай.

Щодо молочних продуктів, то Україна все більше стає імпортозалежною: споживачі часом не вдовольняються якістю української продукції. У першій половині жовтня імпорт вершкового масла зріс на 76% у місячному вимірі, кисломолочних продуктів — на 11%, сирів — на 5%. Відповідно, зростання цін через це теж імпортується, тобто перебуває під впливом вищих цін за кордоном.

Надмірний попит на соняшникову сировину — як в Україні, так і у світі — може призвести до здорожчання соняшникової олії, хоча поки що ціна на неї практично незмінна. Рік виявився кліматично важким для мікрогріну й салатів, а тому пропозиція цих продуктів є обмеженою.

«Спекотна погода без дощів позначилася на врожайності, термінах дозрівання та якісних параметрах низки овочів та фруктів, що відобразилося на їхній пропозиції. Зокрема, швидше дорожчали овочі борщового набору та помідори, залишалися високими й темпи зростання цін на огірки. Збільшення вартості сировини та виробничих витрат вплинуло на ціни на борошно та крупи», — додають у Нацбанку.

Що ж до цін на картоплю, яка стрімко дорожчає, то на це впливає посилений попит виробників чипсів та снеків. «Наразі переробні підприємства мають потребу у чипсових сортах, які б утримували перетворення крохмалю на цукри за більш низькі температури зберігання», — говорить Ігор Чечітко, директор компанії «HZPC Україна».

Ще одним чинником, який може спричинити подальше зростання цін на їжу, є призупинення процедури бронювання військовозобов’язаних чоловіків для аграрних компаній. «Нам вкрай необхідне бронювання. У сільському господарстві дуже важлива сезонність. І якщо ми в певний період, наприклад зараз, не зможемо виконати ті чи інші роботи, то в нас зупиняється цей вид діяльності, — заявив Леонід Козаченко, президент «Української аграрної конфедерації». — Я не думаю, що це спричинить дефіцит продовольства в Україні. Але економіка країни в цілому дуже ослабне. Так, у нас продовольство виросте в ціні, але його буде достатньо».

Окрім внутрішніх чинників, є глобальний тренд зростання цін на продовольство, який торкається й України. Про це, зокрема, попереджає ООН, де переймаються зростанням цін на зерно на тлі обстрілів росіянами українських чорноморських портів та суден, які курсують у цьому регіоні.

До цього додається здорожчання пального, через що транспортні послуги — а їхня вартість «зашита» в ціні ледь не кожного товару — додали у вересні 6,7% у річному вимірі. «Перший етап підвищення акцизного податку на пальне з вересня відобразився насамперед на подорожчанні автогазу, водночас низькі ціни на нафту та високі запаси стримували подорожчання бензину та дизеля», — пояснюють в НБУ.

Чи стаємо ми біднішими?

«В цілому зростання цін призводить до того, що платоспроможність населення зменшується, оскільки є певний лаг між тим, як зростають ціни, а потім зарплати», — зазначає економістка Марія Томіліна з Центру економічної стратегії.

Витрати на їжу в бюджетах українців та українок мають набагато більшу вагу, аніж у бюджетах громадян і громадянок Євросоюзу. Скористаємося базовим порівнянням.

Так, у супермаркеті «АТБ» кілограм картоплі обійдеться у 26,89 гривні, кілограм яблук «Голден» — 30,95 гривні, 0,9 літра молока «Яготинське» — 50,20 гривень. Середня ж зарплата по Україні на початку жовтня становила 21 500 гривень, за даними порталу Work.ua.

Якщо ми подивимося на Німеччину, то тут середня ціна кілограма картоплі в перерахунку на гривні – 43,65 гривні, кілограма яблук — 99 гривень, літра молока — 36 гривень. І це — при середній місячній зарплатні понад 201 000 грн, що ледь не в 10 разів вище за український показник.

Візьмемо географічно ближчу до нас країну — Польщу. Тут картопля в середньому коштує 34,65 гривні за кілограм, яблука — 39,6 гривні за кілограм, молоко — 40 гривень за літр. Середня зарплатня — понад 87 000 грн на місяць, що в чотири рази перевищує українську середню зарплатню.

Економістка Марія Томіліна вважає, що допомогти українцям пережити високі ціни допоможе насамперед зростання зарплат. «В цілому, зараз іде велика боротьба за кваліфікованих працівників, і бізнеси, які це розуміють, підвищують заробітну плату, — каже вона. — НБУ очікує, що за результатами 2024 року номінальна заробітна плата зросте на 16,1%, а реальна — на 9,7%, що дещо вище за річну інфляцію — 8,5%».

Але й інфляція не стоїть на місці. «Найімовірніше, буде певне пришвидшення зростання споживчих цін до зими, — коментує Олександр Паращій, очільник аналітичного відділу інвестиційної компанії Concorde Capital. — Багато залежить від уряду, адже є питання тарифів, регульованих державою. Вже почалися натяки, що електроенергія надто дешева, тому урядові дії, імовірно, спричинять подальше зростання цін».

Так, оновлений меморандум Міжнародного валютного фонду говорить про можливість поступового підвищення тарифів на газ та електроенергію, аби покривати витрати на їхнє виробництво. Втім, Міністерство фінансів заявило, що це не є наразі зобов’язанням українського уряду.

«У найближчі місяці інфляція продовжить поступово зростати через збільшення бюджетних видатків, зростання рівня заробітної плати через структурне безробіття, а також очікуване збільшення дефіциту електроенергії під час опалювального сезону», — додає Марія Томіліна з Центру економічної стратегії.

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин, своєю чергою, очікує, що зростання споживчих цін в Україні за результатами 2024 року складе аж 10%.

Час раціонально планувати власні фінанси

Як же правильно вибудовувати власний бюджет, витрати, споживче та фінансове планування в умовах помітного й некомфортного зростання цін?

«Деякі споживачі будуть змінювати свої вподобання — можливо, переходити на більше дешеві продукти», — говорить Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації.

Він дає власні поради для тих, хто переймається зростанням цін: потрібно здійснювати детальний облік витрат, щоб розуміти, на що йдуть гроші. А ще — пропонує скоротити ірраціональні витрати. «Варто завчасно скласти список товарів, які вам потрібні, і уникати емоційних покупок», — зазначає експерт.

Фінансова консультантка Софія Фединяк ділиться своїми рекомендаціями:

1. Пріоритезація витрат.

   У таких обставинах важливо контролювати та аналізувати свої споживчі імпульси. Не обов’язково відмовлятися від усього, але варто зосередитися на основному: їжа, комунальні послуги, здоров’я, навчання.

2. Облік витрат у простій формі.

   Не обов’язково складати важкі таблиці. Для цього підійдуть звичайний зошит або додаток на телефоні, де й можна фіксувати свої витрати. Сучасні додатки для моніторингу доходів і витрат мають функції синхронізації з банками, що дозволяє автоматично зберігати та розподіляти всі доходи та видатки по категоріях. 

3. Правило 50-30-20, але адаптоване до реальності.

   Класичне правило «50% на базові витрати, 30% на додаткові, 20% на заощадження» може здаватися зараз недосяжним, але його можливо підлаштувати. Наприклад, 70% на найнеобхідніше, 20% — на те, що приносить радість чи необхідне для роботи, 10% — відкладати навіть у складні часи. Це дозволить підтримувати мінімальний рівень заощаджень.

4. Пошук додаткових джерел доходу.

   Не обовʼязково йти на другу чи третю роботу: важливо звертати увагу навіть на незначні доходи. Наприклад підключення всіх видів кешбеку в кінці місяця дозволить накопичити суму, яка може покрити витрати на мобільний звʼязок та інтернет.

5. Захист заощаджень від інфляції.

   Важливо не дозволити інфляції «з’їсти» запаси. Тому варто розглянути можливість вкладень у стабільні фінансові інструменти, наприклад, державні облігації.

Про важливість збереження власних коштів від інфляції говорить і Марія Томіліна з Центру економічної стратегії. «На кінець вересня 2024 року, середній розмір ставки за річними ОВДП складав 14,7%, а за річними депозитами — 12,5%, — говорить експертка. — Це вище, ніж прогнозований рівень інфляції в наступному році — 6,6%. Відповідно, найкраще, що можуть робити громадяни, — це не витрачати кошти, а інвестувати їх за можливості, розміщуючи вільні кошти на депозитах в банках або купуючи ОВДП».

Громадське