Заборона на земельну ділянку УПЦ МП. Інформаційна завіса Надала і які у неї наслідки

У понеділок, 17 квітня, Тернопільська міська рада вирішила заборонити право на користування земельною ділянкою УПЦ МП по вулиці Є. Коновальця. Відповідне рішення ухвалили депутати ТМР в режимі відео-конференції.

Як відомо, громадськість кілька днів пікетувала єпархію УПЦ МП.

На підставі звернень відбулося засідання погоджувальної ради, куди були запрошені керівники фракцій і депутатських груп Тернопільської міськради. Під час обговорення ухвалили рішення про необхідність скликати позачергову щодо розгляду питання про позбавлення права користування земельною ділянкою.

40 депутатів міськради підтримали проєкт рішення

Згідно з рішенням, управлінню Тернопільської єпархії Української православної церкви припинено право постійного користування земельною ділянкою площею 0,5484 га (кад. номер 6110100000:06:002:0018) для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій, що за адресою вул. Євгена Коновальця 1 у Тернополі.

“Від сьогодні земельна ділянка вилучена у єпархії УПЦ МП. Московській церкві не місце у Тернополі!”, – зазначив міський голова.

Звісно, не зміг Сергій Надал не згадати про те, що дане голосування відбулося завдячуючи зверненню фракцій “Свобода” та “Порядок. Відповідальність. Справедливість”. Обидві політсили під час виборів 2020 року фінансувалися міським головою Тернополя і, по суті, є його кишеньковими фракціями.

“Таке ж звернення надійшло і від фракції “Європейська солідарність””, – згадав Сергій Надал.

За даними Politerno, невдоволення щодо коментаря Сергія Віталійовича за результатами голосування виникло у лавах фракції “Слуга народу”. Як відомо, представники президентської політсили виступають союзниками влади Тернополя на ряду з фракцією “За майбутнє”. Тільки от усі “лаври” щодо ініціативи позбавити УПЦ МП земельної ділянки Сергій Надал привласнив собі.

Що стоїть за рішенням Тернопільської міської ради і наскільки щирою є дана ініціатива у виконання міського голови?

Приймаючи рішення щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою Тернопільська міська рада згадала про своє рішення від 30 квітня 2009 року. Як відомо, в цей час у місті головував Роман Заставний, а тому відсилання до того рішення Сергієм Надалом цілком закономірне. Вони не надто люблять один одного. Має воно, беззаперечно, і юридичний сенс.

Але в контексті виділення цієї ділянки Тернопільській єпархії УПЦ МП слід згадати, що перше рішення відносно церковної землі датоване 1993 роком. 26 вересня 1994 року відбулося освячення місця та встановлення пам’ятного хреста, а 21 травня 1995 року закладено наріжний камінь нового храму.

Тобто, у 2009 році депутати надавали у постійне користування земельну ділянку, на якій Кафедральний собор Віри, Надії, Любові і матері їх Софії вже давно розбудовувався. А тому, якщо говорити про рішення тернопільських депутатів відносно цієї церкви, то слід зазначити, що рішення щодо земельної ділянки приймалися і за каденції Сергія Віталійовича.

Ми поспілкувалися з тернопільськими депутатами і нас завірили, що рішення щодо ділянки московського патріархату приймалися за першої каденції Сергія Надала. Щоправда жодного з них на сайті міської ради ми не знайшли, чому не дуже здивувалися, так як пошук документів на ресурсі міської ради справа взагалі не дуже вдячна.

Більше того, вже під час війни 15 січня 2016 року Тернопільське міське управління юстиції реєструвало право власності на майно церкви, що знаходилося на згаданій ділянці. В цей самий день було закріплено право власності на саму ділянку за міською радою.

За нашими даними, у Сергія Надала дуже теплі стосунки з митрополитом “Тернопільським і Кременецьким” Сергієм. Зокрема, засновуються відносини політика та священника на співпраці під час місцевих виборів, на яких парафіяни московського патріархату досить послідовно голосували за Сергія Віталійовича.

Чи законними є рішення про припинення права на постійне користування ділянкою?

“Касаційний господарський суд у постанові від 30.09.2020 у справі №6/88-Б-05 зазначив, оскільки землекористувач згоди на вилучення ділянки не давав, а також самостійно не звертався з клопотанням про припинення права користування – в органу місцевого самоврядування були відсутні повноваження для прийняття рішення, яким припинено право постійного користування позивачем ділянкою”.

Громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм в установлених законодавством випадках права користування ділянкою за відсутності підстав, установлених законом. Така позиція відповідає висновку, викладеному в рішенні КС від 22.09.2005 №5-рп/2005.

Зокрема, днями стало відомо, що у Чернівцях УПЦ МП хочуть позбавити права користування понад двадцятьма земельними ділянками у громаді. У департаменті урбаністики кажуть, що подали проєкт на запит суспільства. Ситуація ідентична з тернопільською.

Водночас юристи стверджують, що міськрада не має повноважень позбавляти релігійні організації права користування. Згідно із законом, міськрада не може позбавити права постійного користування землею рішенням депутатів. Це можливо зробити лише через суд.

А от оскарження цього рішення через суд є дуже ймовірним.

Земельний кодекс передбачає процедуру припинення права користування землею. Згідно з нею, на підставі порушення умов постійного користування інспектор фіксує порушення, дає припис на усунення порушення впродовж 30 днів. Лише після цього міськрада може подати позов до суду про припинення права постійного користування. Таким порушенням умов може бути нецільове використання земельної ділянки.

“Землекористувачі захищені законом. Якщо земельну ділянку надали у користування, якщо вона використовується за призначенням, то немає порушення. Тому немає юридичних підстав позбавлення права користування”, – каже адвокат Валерій Дутка.

Також у разі, якщо право користування в УПЦ МП заберуть через суд, вони не позбудуться доступу до храмів через оформлення сервітутів, каже Валерій Дутка. Це можливо, оскільки храми, будівлі та споруди на територіях комунальної власності все одно належать релігійним громадам.

“Релігійні організації можуть у судовому порядку встановити собі сервітут щодо користування та обслуговування своїх будівель, які знаходяться на земельній ділянці комунальної власності. Якщо організацію позбавлять права користування землею, то вони юридично не зможуть проходити до своїх будівель, щоб їх обслуговувати. Тож їм треба буде встановити сервітут. Фактично – це буде те саме”, – каже Валерій Дутка.

Попри зміни у Законі “Про релігійні організації”, в реєстраційних статутних документах місцевих релігійних організацій не вказано, що вони перебувають у прямому підпорядкуванні центру країни-агресора.