Пацієнти без направлень: cімейні лікарі більше не можуть направити на будь-яке обстеження

Із початку 2025 року тисячі українців, звертаючись до сімейних лікарів по направлення на обстеження, чують нову відповідь: «Ми не маємо права виписати вам направлення». Мова йде про такі ключові діагностичні процедури, як МРТ, КТ, спірометрія, а також деякі лабораторні аналізи. Ці зміни стали частиною оновленої політики Національної служби здоров’я України (НСЗУ), але ані громадськість, ані самі медики не були належно поінформовані про нововведення.

Зміни без пояснень

З січня 2025 року в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ) було обмежено можливість створювати направлення на низку обстежень для лікарів первинної ланки. До прикладу, тепер сімейні лікарі не можуть направляти пацієнтів на комп’ютерну або магнітно-резонансну томографію, а також на розширену лабораторну діагностику — загальний аналіз сечі, феритин, вітамін D, гормони щитоподібної залози тощо. Обґрунтування НСЗУ — прагнення уникнути дублювання обстежень і оптимізувати витрати державного бюджету.

Раніше саме лікарі первинки були ключовим «фільтром» на шляху пацієнта до вузького спеціаліста та діагностики. Тепер же цей маршрут змінився, і багатьом пацієнтам доводиться шукати консультації в лікарнях вторинного або третинного рівня.

Плутанина серед лікарів і пацієнтів

Однак на практиці зміни викликали плутанину. У деяких регіонах сімейні лікарі не отримали чітких вказівок і не знали, що більше не можуть виписувати частину направлень. Через це виникли конфлікти з пацієнтами, які звикли отримувати необхідні обстеження без зайвої бюрократії.

Пацієнти скаржаться: їм відмовляють у направленнях, не пояснюючи, чому. У багатьох випадках лікарі замість направлення рекомендують знайти «друга-ендокринолога» або ж звертатися до платних клінік. А ті, хто не має змоги оплатити приватну медицину, опиняються в глухому куті — без діагнозу, без лікування, без шансів.

Що саме змінилося

НСЗУ чітко розмежувала рівні медичної допомоги: тепер лише лікарі вторинної ланки можуть призначати високовартісну діагностику. Це означає, що для того, щоб пройти КТ або здати аналіз на ТТГ, пацієнту спочатку потрібно потрапити до ендокринолога, невролога чи іншого вузького спеціаліста. Але потрапити до фахівця без направлення — теж проблема: або довгі черги, або платний прийом.

Серед обмежених обстежень:

• КТ, МРТ, спірометрія

• Гормони щитоподібної залози (ТТГ, Т3, Т4)

• Феритин, вітамін D

• Дослідження калу, загальний аналіз сечі

• Деякі імунограми, ревмопроби, онкомаркери

Медики: ми між двома вогнями

Сімейні лікарі теж опинились у складному становищі. З одного боку — професійна відповідальність і клінічні протоколи, з іншого — технічні обмеження та невдоволення пацієнтів.

«Ми бачимо, що пацієнту потрібно зробити МРТ. Але в системі створити направлення не можемо. Пацієнт злиться, думає, що ми не хочемо допомогти», — каже лікарка з однієї з комунальних амбулаторій.

У приватних лабораторіях ситуація трохи інша — пацієнтам пояснюють, що направлення можна обійти, якщо заплатити з власної кишені. І хоча офіційно пацієнт має право обрати будь-яку лабораторію, на практиці обстеження за програмою НСЗУ зазвичай проводять лише в обраних державних медзакладах.

Підсумок: менше доступу — більше ризиків

Фактично нова система обмежила доступ до частини медичної допомоги для найбільш вразливих пацієнтів. Ті, хто не має ресурсів, часу або зв’язків, залишаються без критичних обстежень. У довгостроковій перспективі це може призвести до пізньої діагностики хронічних захворювань, погіршення здоров’я населення і ще більшого навантаження на вторинну ланку медицини.

У той час, як уряд намагається збалансувати бюджет охорони здоров’я, звичайні українці стикаються з новими бар’єрами на шляху до якісної медичної допомоги. І поки пацієнти самостійно шукають відповіді, система працює не на профілактику, а на реакцію — часто запізнілу.