Про підстави для реєстрації шлюбу у ранньому віці, обов’язки подружжя та майнові проблеми – тернопільський юрист

Життя кожної людини починається в сім’ї, а законодавство регулює порядок її створення. Право на шлюб закріпила Декларація прав людини, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р. У ст. 16  Декларації говориться, що жінки і чоловіки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати родину. При цьому вони мають однакові права на шлюб.

Найважливіші питання шлюбних і сімейних відносин регулюються Сімейним кодексом України, який визначає поняття шлюбу як сімейного союзу жінки та чоловіка, зареєстрованого у державному органі реєстрації актів цивільного стану. З точки зору законодавства не є одруженими особи, які обвінчані у церкві.

Отже, умовами для реєстрації шлюбу є:

*Шлюб може бути укладений лише між чоловіком та жінкою;

* Досягнення обома особами шлюбного віку;

* Дієздатність обох осіб;

* Добровільність чоловіка і жінки на укладання шлюбу;

* Одна особа може перебувати лише в одному шлюбі одночасно, для укладання нового шлюбу необхідно припинити  раніше укладений шлюб;

* У шлюбі між собою не можуть перебувати особи, які є родичами прямої лінії споріднення;

* У шлюбі між собою не можуть перебувати рідні (повнорідні, неповнорідні) брат і сестра. Повнорідними є брати й сестри, які мають спільних батьків. Неповнорідними є брати й сестри, які мають спільну матір або спільного батька;

* У шлюбі між собою не можуть перебувати двоюрідні брат і сестра, рідні тітка, дядько та племінник, племінниця;

* За рішенням суду може бути надане право на шлюб між рідною дитиною усиновлювача та усиновленою ним дитиною, а також між дітьми, які були усиновлені ним;

* У шлюбі між собою не можуть бути усиновлювач та усиновлена ним дитина.

Проживання однією сім’єю жінки та чоловіка не є підставою для виникнення у них прав та обов’язків подружжя. Як виняток, якщо чоловік і жінка не перебувають у шлюбі і проживають спільно, на набуте ними за час спільного проживання майно поширюється право спільної сумісної власності.

Сім’я є надзвичайно важливою ланкою людського суспільства. Саме завдяки сім’ї продовжується людський рід, саме в ній виховуються діти. Для укладання шлюбу крім вільної згоди осіб, які вступають у шлюб, необхідно також досягнення шлюбного віку чоловіком і жінкою.

Право на шлюб мають особи, які досягли шлюбного віку. Шлюбний вік для жінки та чоловіка встановлюється у вісімнадцять років. Отже, і чоловік , і жінка, які бажають зареєструвати шлюб, мають досягти вісімнадцяти років на день реєстрації шлюбу.

Не рідкістю є шлюб неповнолітніх.

За заявою особи, яка досягла шістнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам.

Причини таких спілок різноманітні. Більшість людей вважає, що подібні сімейні союзи недовговічні, інші, що це найбільш вдалий шлюб. Ранні шлюби, у всіх країнах, були явищем буденним. Батьки намагалися одружити своїх чад якомога раніше, обумовлювалося це прагнення бажанням влаштувати молодих в життя.

Сьогодні ж підстави для реєстрації шлюбу в юному віці зовсім інші. Вилетівши з родинного гнізда, молоді люди вчаться жити самостійно, привчаються до дисципліни і відповідальності. Проте варто не забувати, що однією з особливостей молодості є здатність все ідеалізувати.

Заява про реєстрацію шлюбу може бути подана до будь-якого державного органу реєстрації актів цивільного стану за власним вибором молодих (незалежно від місця проживання та реєстрації). Шлюб реєструється через місяць після подання заяви. Якщо є поважні причини ( довгострокове відрядження, вагітність нареченої тощо), цей строк може бути скорочено керівником відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

Шлюб породжує взаємні права та обов’язки подружжя. Після реєстрації шлюбу за кожним із подружжя зберігається право вільно й самостійно обирати місце проживання, професію, місце роботи.

Наречені самостійно визначають своє майбутнє прізвище — вони можуть залишитися кожен із власним прізвищем, можуть об’єднати свої прізвища, обрати прізвище одного з подружжя — найчастіше жінка приймає прізвище чоловіка, але це — її право, а не обов’язок, можливий інший варіант, коли чоловік приймає прізвище жінки.

Закон також визначає порядок визначення ряду майнових проблем. Майно, яке набуте подружжям за час перебування в шлюбі, є їхньою спільною власністю. Навіть якщо чоловік і дружина мають різну заробітну плату або хтось із них не працює взагалі, права на майно залишаються рівними.

Однак, законом установлено певні винятки. Особистою приватною власністю залишається майно, яке мав кожний із подружжя до шлюбу, а також те, що кожен із них отримує за час перебування в шлюбі в спадок чи в подарунок. Особистою власністю кожного є речі індивідуального користування, нагороди, отримані за особисті заслуги. Таке майно залишається тому, кому воно належало до шлюбу, було подаровано чи передано в спадок тощо.

Особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу або перебувають у шлюбі, мають право укласти шлюбний договір, який підлягає нотаріальному посвідченню.

Заступник начальника реєстраційної служби
Головного управління юстиції у Тернопільській області –
начальник відділу державної реєстрації актів цивільного стану О.Я.Гуль

загрузка...

Comments are closed.