Що розповів росіянин, майор танкових військ про побут своєї частини біля Тернополя у 1944 р.?

Це інтер’ю записане кореспонденткою ОУН в поїзді Брест-Київ у жовтні 1945 р. 

Серед керівної радянської верхівки панує великий страх перед повстанцями. Коли їдеться потягом на Правобережжя або західні області УРСР, то йдуть розмови тільки про “бандьорів”. Всім, хто тільки їде туди, радять бути обережними. Одні других страшать. Одначе не всі є тієї думки. В місяці жовтні 1945 р. їхав потягом Брест-Київ майор танкових військ Соколов С. Нашій кореспондентці розповідав таке: Після здобуття Тернополя було дуже тяжко з харчами. Господарська частина відставала, “бандерівці” не давали налагодити постачання. Після того, як три групи, післані за харчами, не повернулися з сіл, Соколова разом із 50 бійцями вислано в село. Без перешкоди зайшли в село і зібрали відповідні продукти і скот. Соколов попав у полон до “бандерівців”. В полоні побував три дні. Нічого йому не зробили, не зважаючи на те, що він росіян. Про повстанців він тепер самої кращої думки. Коли б мені в мою частину таких веселих й бойових хлопців, говорить Соколов російською мовою, — я б світ перевернув вверх ногами. Його військові заслуги та національність врятували Соколова від розстрілу, коли вернув у частину.

За матеріалами історика Сергія Волянюка із села Острів Тернопільського району.